Як розуміти почуття дитини
Опубліковано 24 Лютого 2026 о 10:00
Блог Діти в місті > Як розуміти почуття дитини
Photo: Freepik
Батькам часто складно зрозуміти, що насправді відчуває дитина. Вона може неочікувано ставати дратівливою, замикатися в собі, уникати розмов або реагувати різко без видимих причин. За такою поведінкою зазвичай приховані сильні емоції, з якими дитина ще не вміє справлятися. Детальніше про емоційні стани дитини та причини такої поведінки «Діти в місті» розповіли нижче.
Чому дитині складно говорити про свої емоції
Дитина відчуває емоції так само глибоко, як і дорослий, але пояснити їх словами їй значно складніше. Причина не у відсутності бажання ділитися, а в тому, що емоційний інтелект лише формується. Найчастіше діти можуть відчувати злість, образу, тривогу чи страх, але не розуміти, як саме це називається. Тому замість слів з’являються сльози, крик, замкнутість або різкі реакції. До того ж, вони не завжди усвідомлюють, що саме з ними відбувається. Щоб говорити про емоції, потрібно вміти їх розпізнавати й відокремлювати одну від одної. Ці навички розвиваються поступово і залежать від віку та досвіду.
Ще одна причина — страх бути незрозумілою або засудженою. Якщо раніше емоції дитини знецінювали фразами на кшталт «не плач», «нічого страшного» чи «не вигадуй», вона вчиться приховувати свої почуття. Саме тому важливо створити для дитини безпечний простір, де її почуття не оцінюють і не виправляють, а приймають.
Читайте також: Добірка дитячих книг про почуття та емоції
Як навчити дитину розуміти свої емоції
Photo: Freepik
Усвідомлення власних емоцій не залежить від складних пояснень чи спеціальних занять. Передусім це про щоденне спілкування, у якому почуття дитини помічають, називають і приймають.
- Допомагайте дитині називати емоції. Коли дорослий озвучує те, що відбувається з дитиною: «ти засмутився», «здається, ти злишся», «тобі зараз тривожно», вона поступово вчиться пов’язувати внутрішні відчуття зі словами. З часом це формує емоційний словник.
- Ніколи не знецінюйте дитячі почуття. Навіть якщо ситуація здається незначною. Фрази на кшталт «нічого страшного» або «перестань переживати» не заспокоюють, а навпаки – вчать дитину ігнорувати власні емоції. Натомість краще показати, що будь-яке почуття має право на існування.
- Показуйте власний приклад. Коли батьки відкрито говорять про свої емоції: «я втомився», «мені прикро», «я злюся, але намагаюся заспокоїтися», дитина бачить, що емоції – це нормально, і вчиться проживати їх разом із близькими.
- Ставте прості та відкриті запитання. Без тиску й допитів: «як ти зараз себе почуваєш?», «що тебе засмутило?», «чого тобі хочеться в цей момент?». Навіть якщо дитина не відповість одразу, вона відчує, що її почуття важливі.
- Створюйте ритуали для емоційного зближення. Короткі розмови перед сном або після школи допоможуть дитині звикнути ділитися своїм внутрішнім станом.
Читайте також: Батьківство без вигорання: як балансувати між дітьми, роботою та особистим життям
Помилки, яких припускаються батьки
Photo: Freepik
«Злитися, ображатися і журитися – погано»
Напевно багато хто хоч раз чув у дитинстві: «Не плач – це прояв слабкості». І це, напевно, одна з головних помилок батьків. Не забороняйте своїй дитині проживати емоції. Забудьте вираз «негативні емоції», натомість називайте їх «небажаними». Розповідайте про користь «поганих» емоцій: можна позлитися і випустити пару, після чого робота піде швидше і продуктивніше. Але потрібно вчити дитину ними керувати і промовляти будь-які образи, причому з раннього віку.
«Нехай підросте, а потім обговоримо емоції»
Одна з найрозповсюдженіших думок батьків, які бояться поспішити з навантаженням на дитину. Але дуже даремно. Насправді відкладати такі розмови – не найкраще рішення. Не варто боятися говорити з дітьми про важливе. Про будь-що. Саме від батьків дитина вперше дізнається, як реагувати на агресивний коментар у соцмережах, як поводитися поруч із людиною з інвалідністю чи як прислухатися до власних думок і почуттів. Школа далеко не завжди дає відповіді на ці питання.
«Треба намагатися вберегти дитину від помилок та розчарувань»
Не хочете, щоб дитина відчувала розчарування у своїх вчинках, як це було у вашому дитинстві? Дехто охороняє дітей настільки, що вони взагалі не помиляються. І це погано. Саме поразки вчать уникати невірних рішень у майбутньому. Якщо помилятися пізніше, то буде набагато болючіше. Постарайтеся знайти золоту середину у стосунках з дитиною. Діти повинні знати, що ви поряд, але, водночас, їм важливо відчувати свободу і те що їхня думка важлива.
Вам може бути корисною наша стаття: Як дізнатися, що насправді відчуває дитина