«Хоробрі казки» для українських дітей та їхніх батьків

Щотижня на Суспільному виходитимуть аудіоказки про нові українські реалії


Від 27 жовтня у телеграм-каналі «Суспільне: казки» та на YouTube-каналі «Бробакс» щотижня виходитимуть аудіоісторії нового часу – «Хоробрі казки» для українських дітей та їхніх батьків. 


В основу казок лягли 12 тем — розлука, підтримка, доброта, дружба, солідарність, втрата, віра в спільну перемогу та інші. Ілюстрації Георгія Сагітова дають простір для уяви кожного, хто слухає казки, асоціативність дозволяє домислити, дофантазувати. 


Озвучать 12 пізнавально-розважальних аудіоказок українські артисти, військові, митці та народні улюбленці. Першу казочку «Вел і Цуц» зі збірки читає Юлія Саніна, лідерка гурту THE HARDKISS.



Приємного прослуховування ❤️

Гаррі Поттер українською безкоштовно!

Задля підтримки українців книги про Гаррі Поттера в українському перекладі Віктора Морозова виклали у вільний доступ в онлайні.


Читати онлайн.


Як повідомили у видавництві "Абабагаламага", ініціатива стала можливою завдяки співпраці з міжнародним видавцем Pottermore Publishing. Наразі на сайті доступні три із семи книг. Решта серій має з'явитися в доступі згодом.


На новину про вільний доступ до книг українською відреагувала і авторка "Гаррі Поттера" - Джоан Роулінг ретвітнула новину і написала "Слава Україні".

Казки Сашка Лірника

Слухати аудіо-казки Сашка Лірника.


Сашко обіцяє щодня знімати та записувати казки для фронту та дітей. Слідкувати за його творчістю та підтримувати можна додатково на сторінці Facebook.


Зробіть подарунок дітям і собі - замовляйте аудіозбірник "Казки Лірника Сашка". Своєрідні українські аудіомультфільми! Більше 4 годин казок для прослуховування, з музикою, піснями і рецептами!


К. Чуковський "Подолаєм Бармалея" в укр перекладі

Подолаєм Бармалея! Корній Чуковський (переклад І. Кривенко)


Від автора

За далекими морями, біля підніжжя Синьої гори , над швидкою річкою Соренгою є маленька країна - Айболитія.

Править нею лікар Айболить, рум'яний, сідий і добрий.

Головні мешканці цієї країни - лебеді, зайці, верблюди, білки, журавлі та орли, ще й олені.

Поряд з Айболітією, звірине царство - Шаленія. 

Там, посеред пустель і лісів живуть

ягуари, шакали, удави, носороги і інші кровожерні звірі. Цар цієї країни - Бармалей.

Горе тому, хто заблукав і потрапив у його царство!

Та на щастя, вдалині, на широкій рівнині є могутня країна Чудославія.

В цій країні - мільйони героїв і посеред них - відомий боєць, доблесний Іванко Васильченко.

Послухайте, як він подолав Бармалея і врятував Айболитію від жахливої навали диких звірів.


    Перша частина

1

Ось вона !

Змія погана ця

Вжалила малого горобця

(Боляче горобчику , боляче )

Захотів він полетіти 

Та не зміг

І заплакав

І упав мені до ніг

(Боляче горобчику , боляче)

І прийшла до нього жаба

Зизоока добра баба

(Жаль бідненького горобчика , жаль)

  За крильце вона горобчика взяла

І недужого по стежці повела

( Жаль бідненького горобчика , жаль)

Визирнув з віконця їжачок :

- Ти куди його зелена ведеш ?

- До лікаря , милий , до лікаря .

Почекай мене стара під кущем

Ми удвох його скоріш приведем

До лікаря , до любого лікаря .


2


А у хащі лісовій - темнота

Не побачиш ні очей , ні хвоста

Заблукали вони на шляху

Де знайти їм

Хоч стежину плоху ?

Раптом скаче світляк молодець

Запалив він свій малий каганець

- Поведу я вас друзі до кінця !

Дуже жаль мені також горобця !

 І побігли вони гуртом

За хорошим світляком

 І ось , вдалені , за ялиною

За червоною , за калиною

Хатка біліє будована

Квітами мальована.

І там , на балконі сидить

Добрий лікар , сідий Айболить

Галці він крило ладнає

І казки розповідає .


3


З порогу вітає їх лагідний слон

До лікаря тихо веде на балкон

Та стогне і плаче горобчик сумний

І хилиться долу , немов неживий

Прийшла його смерть горобиная !

І лікар на руки слабого бере

Лікує і вірить !

Горобчик - не вмре !

Лікує , рятує всю ніч до світла

І ось подивіться ! Ура! Ура !

Недужий отямивсь

Крилом ворухнув

Гукнув - Цвінь , цвірінь !

І в віконце чкурнув .

- О , дякую лікарю , що врятував !

Мені найцінніше , життя - дарував !

О дякую лікарю за доброту !

Навік пам'ятатиму ніченьку ту !


4


А у лікаря на ганку

Вбогі звірі плачуть зранку

Білочки та їжаки

Зайці ,пташки і жуки

Всі скалічені вовками

Лісовими хижаками

Із ранку до вечора

З ночі до ранку

Зцілює лікар і лапки і ранки

Животики й вушка

І ось , всі звірята

Танцюють і скачуть 

Немов акробати

Побігли до лісу

Між кущиків гратися

І навіть забули вони попрощатися

Забули промовити -Дякую !


5


А втомлений лікар до столу схилився

Зітхнув , позіхнув і у сон провалився

Та раптом хтось знову

Грюкоче в ворота

- Ох горе ! Негайно спасіть бегемота !

Гикавка в нього , страшенно волає

І наше болото від цього конає

Стрясається так , 

Що удави й слони

До лісу летять

Як нічні кажани !

  - О ні ! Не піду я його лікувать

Не вартий того , щоб його рятувать !

Ваш бегемот - кровожерний і злий

Він вбив лебедят у траві лісовій !

 До Айболита носороги 

Біжать з далекої дороги

 - Рятуй приятельку Горилу !

Її оса вкусила в рило .

Осу ковтнула здоровила 

Умре оса , скона Горила !

 - Ну що ж , по заслузі отрима Оса !

Кусючих злих ос 

Я не буду спасать !

Горила , я знаю , зажерлива й зла

Багато звірятам біди принесла !

Аж тут вовчиця стука волохата

- Рятуй мене ! Не хочу пропадати !

Я з'їла десяток малих козенят 

І зубки мої надто сильно болять !

  - Маленьких козиних дітей ти поїла !

Вчинить лиходійство криваве посміла !

- Йди геть !

 Не лікую поганих убивць

Скажених , проклятих , лихих кровопивць !


6


А вовчиця враз розлютилася 

Загарчала і затрусилася

- Дружиш лікарю з зайцями

Їжаками й горобцями ?

Якщо хто з них пропаде

То нам горя не буде !

То усе - народ простий

Хижакам - обід смачний !

І Акула -Каракула

Стрімко пащу розчахнула

- Ти лікуй дітей моїх , 

А не пташок лісових !

Зуби вишкірив шакал

Засичав і заволав

- Нам не треба лікарів

Для зайців і їжаків !

Зараз ми тебе з'їмо

Нікому не віддамо !


7


І дивиться лікар на злих ворогів

У мужнього серця немає страхів

- Ну що ж , я без зброї 

Стою біля вас

Хапайте , ковтайте 

Мене в цей же час !

Та злодії , знайте

Незлічена рать

Повстане і буде

Мене захищать !

Вони не пробачать

Вони не простять

За правду вони постоять !

 А звірі лютують

Крізь зуби сичать

І на Айболита 

Стіною біжать

 О бідний наш лікар , сідий !

 Чи прийде рятунок сюди ?

Долинає шум крилець

Прилітає горобець

 - Ти мене порятував !

 Смерть - хворобу відігнав

Не лякайся лікар мій

Гинути в біді -не смій !

Оборона я твоя

Не полишу тебе я !

 І ощерилась горила

Заревла , заговорила

- Люті ми звірюки !

   Могутні тварюки !

    Ми не жалуєм слабих

    Добрих , лагідних , малих

Ми кігтями гострими

Іклом , як ножем

Всіх беззахистних

На клапті

Розірвем і загризем !

       

Друга частина 

  

1


І ось Війна ! Війна страшна

Навкруг зубата звірина

В саду - моржі

А на дорозі

Гієни , тигри , носороги

- Гей , Лікарю ! Виходь до бою 

Тепер поборемось з тобою !

І поставили злодюги

Дев'ятнадцять батарей

І стоїть біля одної

Сам розбійник Бармалей

Він стоїть , не ворухнеться

Цілиться - не промахнеться,

 (На узліссі - сто гармат )

Ніж кривий і автомат

Він з гієною стоїть

І регоче , і кричить :

- Ось тепер тебе я вб'ю !

І хатину - розбомблю !

Добрий лікар 

Мовить тихо 

- Почекай но , звір лихий !

І гукає добрий лікар

Всіх помічників у бій .

- Гей , ви , стрибунці веселі !

Ви розвідники швидкі

Побіжіть в поля і села

В гори й урвища стрімкі

Розпитайте ви скоріше

У сорок і снігурів

Де піхота Бегемота ?

Біля річки чи болота ?

Щоб лелеки й журавлі

Розбомбили вщент її

-Ставте швидко біля тину

Далекобійниє машини

Щоб на наші , на зенітки

Їх десант нарвався швидко

Щоб пагані диверсанти

Згинули разом з десантом !

Кулеметнице , Жабуня ,

Заховайся за кущі !

Щоб кулемета твого сила

Вражих звірів покосила !

Ви , Орлиці партизанки !

Збийте всі ворожі танки !

Під укіс , з гори пустіть

Бармалея потяг - вмить !

Ти ж Горобчик , веселіше !

В поле полети скоріше 

Розшукай Бджолу мохнату

Добру , сильну , волохату .

Щоб Бджола сюди летіла

Бармалея порішила


2


Злісно регочуть акули й вовки

- Не допоможуть вам мирні бджілки !

Ми заберемо у тебе твій дім

І заживемо навіки у нім !

Загуділо , задзищало

Навкруги , з усіх шпарин

Рій бджолиний налітає

На наляканих тварин !

Бджоли , бджоли , бджоли , бджолиРій летить , не зупинить

Бджоли , бджоли жалом колять !

Аж повітря дзеленчить !

Жала гострі , як кинжали

Злісна армія тремтить

Бегемота закусали

Носорога рій жалить

Носоріг побіг дорогою

З переляку , в болота

Проколов своїм рожищнм

Бегемоту живота

Бджоли хмарою летять

Звірів нищать і жалять 

А на гілочці горобчик

Заливається , співа:

- Ох і бджоли !

Диво - бджоли!

Наша Армія нова !

Звірів всіх вони сильніше

Сміливіше , розумніше !

І веселі пташенята 

Позліталися малята

І співають для бджоли

Своїм щебетом - хвали 

- О хвала тобі !

Хвала !

Трудова і бойова

Вірна подруга - 

 Бджола .Крізь ворожі батареї

Стрімко лине Горобець

Журавлів , лелек скликає 

- Всі за мною ! Навпростець!

Довжелезними носами 

Журавлі звірюку б'ють

Нищать , ріжуть кулемета

Колють , штрикають , клюють.

Бегемот вищить від ляку

Труситься з останніх сил

- А навіщо ж ти , проклятий

Стільки діточок убив ?

Ось катюзі , по заслузі !

Хай тебе , пірат , трясе !

Щоб відчув ти біль та муки 

Розплатився за усе !

Ворога літак підбито

Запалав , аж гуркотить !

Бегемот розбився лютий

Спалахнув вогнем умить .

- О дякую вам !

Журавлі молодці

Сміливі й відважні

Небесні бійці !

Говорить їм лікар 

З поклоном , сідий

На щастя ви всі

Прилетіли сюди !

Спасибі , горобчик ,

За службу твою

Відвагу і подвиг

В страшному бою !

Птахи закричали 

- Служить тобі раді !

Скоріше б загинули

Лютії гади !



 Третя частина

1


І ось Перемога !

Та ворог вцілів

Стоїть за рікою

Посеред полів

Стоїть і плюється

На землю святу

Гадючою слиною

Палить траву

Навкруг нього змії

І ящірки в'ються

Вилизують слину

Шиплять і сміються

Стоїть він з своїми удавами

З вовками своїми кривавими

Навкруг павіани погані

В траві розвалилися п'яні

Стоїть над веселими селами

Над полями стоїть він веселими

І бурмоче безтямним голосом :

- Знищить , розстрілять ,

Розбомбить ,розтерзать

Всіх людей , всіх дітей

На шматки розірвать .

А за ним крокодили з горилами

З кабанами його тупорилими

Завивають , від злоби тремтять :

- Всіх убити ! Піймать ! Розірвать !


Довго лікар наш міркує

За розбійником слідкує

- Видно , нічого робить ,

Треба гадину убить!

Бо інакше все живе

Від страховища помре

І нікого з людей не залишиться !

Лише тигри та акули зубатії


2


Аж ось прилетіли сміливі дрозди

Що мирно жили у одному гнізді

Вони заспівали :

- Рятуйся ! Біда !

Скоріше тікайте у сховища !

Й відразу у тьмі

Мов чотири гудки

Замукали гучно чотири бики :

- Тривого ! Тривога ! Тривога !

І дивиться лікар

У небо з вікна

А в небі картина

Сумна і страшна

Ворожий літак понад містом летить

І злий бегемот в літакові сидить

І свій кулемет він ладнає

Поцілити в діток бажає


Строчить звір із кулемету

По маленьким дітлахам

По зайчатам , пташенятам

І по мирним їжакам

Мчать дівчата і хлоп'ята

Білочки і їжачки

В кожну шпарку залізають

Білки , мишки і жуки

А літак летить до неба

В'ється чорним клубом дим

Він скидає бомби , бомби

Нищить все живе під ним


І сумує , і зітхає

Добрий лікар Айболить

- Хто , о хто нас порятує ?

Хто могутній нас почує !

Злий літак з небес зіб'є

Плаче серденько моє !

- Я - цвірінькнув горобець

Буде літаку кінець !

Може згину я в бою

Але я літак зіб'ю !


3


Крізь ворожі батареї

Стрімко лине Горобець

Журавлів , лелек скликає 

- Всі за мною ! Навпростець!

Довжелезними носами 

Журавлі звірюку б'ють

Нищать , ріжуть кулемета

Колють , штрикають , клюють.

Бегемот вищить від ляку

Труситься з останніх сил

- А навіщо ж ти , проклятий

Стільки діточок убив ?

Ось катюзі , по заслузі !

Хай тебе , пірат , трясе !

Щоб відчув ти біль та муки 

Розплатився за усе !

Ворога літак підбито

Запалав , аж гуркотить !

Бегемот розбився лютий

Спалахнув вогнем умить .

- О дякую вам !

Журавлі молодці

Сміливі й відважні

Небесні бійці !

Говорить їм лікар 

З поклоном , сідий

На щастя ви всі

Прилетіли сюди !

Спасибі , горобчик ,

За службу твою

Відвагу і подвиг

В страшному бою !

Птахи закричали 

- Служить тобі раді !

Скоріше б загинули

Лютії гади !


 

Четверта частина

1


А бій , не стих

І ось уранці

В сосновім лісі

На галявці

Веселе почули ми радіо :

- Полонили ми сьогодні сточотирнадцять вовків

Узяли напередодні

Вісімнадцять літаків

Захопили десять дотів

Мотоциклів сто один

І розбили ми ворожих

Сто броньованих машин

Гарні є у нас трофеї :

Сто чотири батареї

Триста ящиків гранат

Польовий аеростат

І сто двадцять міліонів

Нерозстріляних патронів.

А коли ворожі сили 

Ми погнали за кордон

В наше військо перебігли

Сто моржів і пан Бізон :

- Досить нам служить бандиту !

Ми послужим Айболиту !

А як ворог відступав -

Мирне місто підірвав

Та орлиці прилетіли

Все крилами погасили

Ми в полон взяли Горилу-

Бармалейську грізну силу.

А з зруйнованих хаток

Врятували сто діток

Але ворог все ще б'ється

Б'є вогнем , гарчить , сміється

Хоче знищить все живе

Рідний край зубами рве.

Сміло ми ідем до бою

З людожерською ордою

Пе ре мо жемо його!

Бар ма лея злобного

Знищимо страшну орду

До кінця !



У лісі , на камені сидить Айболить

Зітхає і слухає радіо

І думає лікар про тих ,

Що були

Прекрасні і сильні

І мир берегли

Бійці , що за волю загинули .

Аж ось підлітає

Загін журавлів

І радістну звістку

З далеких країв

В весь голос

Сміється , виспівує - 

- Слухайте ! Слухайте ! Слухайте !

На нашій планеті 

Є гарна країна 

За океаном , багата і сильна

Країної волі її називають

І всі вільні люди туди поспішають

І є в тій країні герой молодий

Відважний силач , 

Богатир , хоч куди

Він серце звитяжне 

І доблесне має

Дітей і звірят 

Від злодюг захищає

Відважний Іванко Васильченко !

Тобі передав полум'яний привіт ,

Готовий об'їхати він цілий світ

Прийти , прилетіти

Приплисти сюди

Тебе врятувать 

Від страшної біди .

Щасливий , веселий

Тепер Айболить

- У нашу країну

На поміч спішить

Поганого злодія 

Вигнать і вбить

Звитяжний Іванко Васильченко !

                 


П'ята частина

1

Вже вечір прийшов 

І на тихій галяві

Танцюють радіють

Веселії пави

І лані з білками

Танцюють , співають

Зайці стрибунці гопака забивають.

А лікар сидить

На воєнній нараді

Олень і орел

Підказать йому раді

Як далі з паганцями їм воювать

Як виграти битву 

Як світ врятувать 

.Сидить і не знає

Шляхами таємними

Лісами , болотами

Стежками темними

Прокралась Лисиця шпигунка

Сидить під віконцем і слухає

Секрети воєнні винюхує

Щоб армія Айболита

Скоріше була розбита

Піде , розповість Бармалею секрети

За це обіцяв він Лисиці котлети

І цілий віз м'яса куриного

А лікар говорить :

- Сто тисяч бійців

Відважних і мужніх

Вояк і стрільців

Веду я у бій вирішальний

Та куль і снарядів бракує у нас

Потрібні набої

Негайно , в цей час

Щоб ворог загинув безжальний.

- Де ж взяти снаряди ?-

Орел запитав

А лікар тихенько йому проказав :

- У Синій горі є печера глибока

А біля печери , сосна одинока

Снаряди і кулі

В печері чекають

Коли вірні воїни 

Їх розкопають.

- Скоріше за ними !

Гукає Олень

Вже ніч посвітліла

Й наблизився день .

І він поскакав в далину

А за ним , 

швидкі спритні лані

Путівцем нічним

Мерщій поспішають олені і лані

Печеру знайти на горі у тумані

Побігли , мов вітер

Аж ліс зашумів

А мудрий Орел

До гори - полетів

До тої гори ,

Де в печері - набої

Щоб виграли битву

Відважні герої .

І зграї орлів полетіли за ним

У зорянім небі

Розтали мов дим

І лагідно лікар

Їм в слід поглядає 

- Мене перемога у битві чекає !

А хитра Лисиця

Тікає кущами

Біжить до розбійника 

Болотами

І все , що почула

Лисиця злодюга

Вона Бармалею

Шепоче на вухо.

- Мій план спрацював !

Бармалей веселиться

Чудові новини

Принесла Лисиця .

- Ану ж бо , шакали !

Беріть динаміт

Біжіть до гори 

Де сховав Айболит

Набої свої і снаряди !

І бомби і різні гранати !

- Печеру , негайно велю - Підірвати !

- Безумному лікарю - плани зірвати !

Шакали чкурнули.

Лисиці - медалі

Дає Бармалей 

Із заліза і сталі

" За брехні , за підлість

За зраду , за хитрість

За нице шпигунство корисливе !"

А лікар чекає

Минають години

- О , хоч би , олені ,

Швидкі і невпинні

Скоріше снаряди сюди принесли !

- О , хоч би , скоріше , відважні орли

Про успіх мандрівки , сказали !

І згинули злобні шакали !


Шоста частина


1

І ранок прийшов

Вирішального бою

На місці гармати

На полі герої

І лікар вперед на верблюді рушає

Ура! Всі за мною ! 

Вперед ! Наступаєм !

Бігом ! Напролом !

Ураганним вогнем

Ми знищимо танки

І в наступ підем !

І злих ягуарів

Вовків і гієн

Ми виб'єм багнетом 

І геть поженем !

І якщо до полудня 

Будуть снаряди

Розгромимо ворога 

Ми без пощади !

Сміливо й завзято 

Йде армія в бій

І ворога нищить

На передовій

І ворог в бою

Знемагає

А наш Айболить на верблюді летить

І нищить орду

Підлий ворог тремтить

І в хащі біжить , відступає ! 

Ура ! Перемога !

Проклята орда

Тікає із мирного краю

Як вітер за ними

Летить Айболить

І радісно пісню співає:

- Як весело гнать

Кровожерних тварюк

Із селищ і міст

Батьківщини

З зелених гаїв 

І заквітчаних лук

Цієї святої години !

І лікар гука своїм вірним бійцям

Ведмедям , слонам і оленям

- Вам дякую я !

Ми йдемо до кінця

І мир в нашу землю 

Повернем !

Спасибі солдати

Вам Честь і Хвала !

І Слава довічна героям !

Та раптом новина жахлива прийшла 

- Закінчились наші набої .

- Ми ворога здатні розбити ущент

Та наші снаряди

Скінчились в момент.

О ! Що, нам робити ?

Сідий Айболить

За небом і полем слідкує

Чи військо орлине 

З небес не летить ?

На поміч сюди не прямує ?

А може олені по полю біжать

Із грузом снарядів на спині ?

Та тільки гадки у мовчанні летять

І миті спливають безцінні

А здалеку дивиться

Хитра лисиця

І підло регоче

До сліз веселиться


Сьома частина

1

А потвори бармалейські

Скаженіють і біжать

І орда кривава злюча

Відтісняє нашу рать

Їдуть танки , чорні танки

А за ними на вовках

Люті злі орангутанги

З мінометами в руках

І кидаються в атаки

Із гранатами макаки

Тисячі штурмовиків

Коршунів , шулік , рябців

Небо синє обліпили

Гатять бомбами щосили

Та без страху Айболить

На своїй землі стоїть

- Буду битись до кінця !

Дочекаюся гінця

Пропаде орда ворожа

Лиходія переможу !


2


І дивиться лікар-

Далеко гора

Синіє

І сунуть шакали

Вони поспішають

Скарби -підірвать !

Ось , близько,

Ось вже доскакали 

 Та з неба , на вражу шакалячу рать

Орли гостродзьобі 

Стіною летять !

Шакалів клюють 

Розривають

У темну безодню скидають.

Загинули кляті звірюки

Безчесні , криваві тварюки !


3


І ось уже лані 

Летять по галяві,

Олені, снаряди везуть , 

Величаві.

Стукочуть копита

Вже поряд підмога

Загине орда

І прийде Перемога !


4


Та ось , прилетіли 

Чотири синиці

- Ми бачили

Підлу і хитру лисицю !

На Оленя рать

Бармалейську веде

Страшні носороги 

Біжать , аж гуде .

На Оленя зараз

Вони нападуть

Погублять , розтопчуть

І груз заберуть !

 .... Він вбитий ....

Рогами його забодали

Загризли...

На клапті його

Розірвали....

Забрала снаряди 

Ворожа орда

О горе нам , горе !

Скорбота й біда .

І ось Бармалей захопив

Айболита

І прохрипів йому

Сердито :

- Ти у мене у полоні

Наче муха на долоні !

Зараз я тебе приб'ю !

Наче жабу розчавлю !

Зброю Бармалей хапає

І шаблюкою махає

Та , зненацька

Затремтів

І шаблюку упустив

Бармалей блідий ,

Трясеться

По болоту 

Геть несеться .

В небо скоса поглядає

І мерщій у ліс тікає

Та не зможе заховатись

Вже йому не врятуватись !


Восьма частина


1


У небі літак

Срібнокрилий летить

У ньому Іванко

Відважний сидить

Прибув він на заклик

Лелек й журавлів

Життя рятувати

З далеких країв .

Відважний 

Іванко Васильченко

 Літак над галявиною

Промайнув

Іванко униз з

 Парашутом стрибнув

Він біжить до людожера

Налякався кровожерний

А Іванко біжить

І вигукує :

- Почекай

Не тікай

Будеш знать

Пам'ятать

Як тебе

Схопить

Грізний Васильченко !

 До Акули , до своєї

Промовляє Бармалей:

- Порятуй мене Акула зубаста !

Я сховаюсь за тобою

Як за товстою стіною

Не знайде мене

Іванко Васильченко !

Та Іванко витягає

З свого пояса наган

На Акулу налітає

Наче грізний ураган

- Ти , Акуло

Зубата і ница

Я не буду хвалитися

Ти зі мною, зубата не справишся

Свої зуби поб'єш 

І вдавишся !

І всадив він каракулі

В лоба аж

Чотири кулі !


2


Зла кудлата Горила

Шлях Іванкові закрила

- Стій ! Куди !

Не пропущу !

Розірву і розтопчу !

 Замахнувся що є сили 

Наш Іванко

Раз і Два !

Шабля вірно послужила-

Відлетіла голова

І як бомба над болотом

Впала зверху бегемотам

Покалічила вовків і шакалів і тхорівІ потрапила в канаву

І контузила удава

Отака от головешка горилова .

                   

3


Але глянь , 

Сидить лисиця

Біля чистого струмка

- Здраствуй ! 

Наш хоробрий лицар ! -

До Васильченка гука .

Час не тратив на шпигунку

І штиком штрикнув на смерть!

Завищала лиска лунко

Полетіла шкереберть .


4


Бармалей тікає в гору

По крутому косогору

Щоб у темний ліс піти

Від розплати - утекти

 Та Іванко за піратом

Через поле 

- Гей , проклятий !

Ти від мене не втечеш

Лють моя не має меж !

Шабля гостра підіймається

Твою шию дочекається !


5


Сполошився , обімлів Бармалей

Затрусивсь , заціпенів Бармалей

Руки вгору підіймає

До Васильченка благає:

- Не губи ти мене !

- Не рубай ти мене !

Пожалій ! Пожалій ! 

Пожалій ти мене !

Та Іванко посміхнувся

На всі боки повернувся

І спитав у оленів і лебедів :

- Пожаліть мені

Злобного нелюда ?

Та з навколишніх лісів

Три мільйони голосів

Закричали :

- Ні ! Ніколи !

Не помилуєм потвори !

Людожер навіки згине -

Зло і смерть наш край покине !

 І приїхали на танку

Три орлиці партизанки

Людожера засудили

Голосно проговорили :

- Зрадник ! Вбивця ! Мародер !

Кровопивця ! Живодер !

- Ненависного пірата 

Розтрілять із автомата !

Присудили одностайно

- Вирок виконать негайно !

Знищено злодія

Скінчено з гадом !

Та стільки 

Смердючого линуло яду

Із чорного серця піратського

Що навіть гієни паганії

І ті , захитались мов п'янії

Звалились в траву , захворіли

Подохли , геть всі одубіли

А звірі і лікар

Спаслись від зарази

Іванко привіз їм противогази !


Дев'ята частина

 

Ведмежата засміялись

Зайчики зареготались

І моржі , і зайченята

Їжачки і пташенята

Скачуть і танцюють

Всі навкруг святкують !

Рада ! Рада вся Земля

І галяви , і поля

І озера сині

І ліси осінні .

- Бармалея вже немає ! -

Всюди голосно лунає

- Світ без нього - веселіший !

Чарівніший ! Яскравіший !

І ворони над полями

Заспівали солов'ями

І струмочки медом ллються

Дзюркотять , біжать , сміються !

Кури стали - павами !

Лисі - кучерявими 

Скачуть радісно жуки

Вівці , кози і бики .

Раді , раді , раді 

Лагідні осики

І на них від радості -

Квіточки великі !

Раді , раді , раді 

Ніжні горобини

І на них від радості

Зріють мандарини !

То не дощ пішов із хмароньки

І не град

Падають цукерочки

Й виноград !

Печиво і пиріжки !

Коржики , льодяники !

Діти їли , їли , їли !

Веселились та раділи 

І смаколиків багато

Залишилось !

Скачуть гуси з індиками

І корівки з віслюками

Навіть млин затанцював 

Біля мосту закружляв !

Всі скоріш біжіть за мною

Ген , на луки молоді !

Там з веселкою - дугою

Сонце грається в воді !

Ми заскочимо на хмари

Потанцюєм в небесах

І додому по веселці

На санках і ковзанах !

 

Посеред всього народу

Сам Васильченко іде

Слава ! Слава переможцю !

- Все співає і гуде

Каже Айболить герою :

- Ми до рук узяли зброю

Мир і спокій - захистити

Милий Світ від зла звільнити !


- То була важка і довга

Над ордою - Перемога !

Та пролилась недаремно

Молодих героїв кров !

Щоб залишилось на Світі

Тільки - Щастя !

Тільки - Радість !

Тільки Ласка і Любов !


закінчено переклад 

2 червня 2022 під час війни з московитською ордою.


Відеоказки від лялькових театрів: проєкт "Халабуда"

lifecell турбується про малюків під час війни: у соціальних мережах почав публікувати відеоказки від лялькових театрів.


Ця рубрика називається "Халабуда" — саме так діти називають затишне місце, де можна сховатися від будь-яких негараздів.


Першою в "Халабуді" з’явилася відеовистава Київського академічного театру ляльок. Театр підтримав ініціативу lifecell і підготував для дітей міні-серіал "Казконавти" — захопливу історію про подорожі книжковими світами.


Проєкт не лише суто розважальний, він відповідає принципам і методам казкотерапії. Для підготовки сценарію театр консультувався з психологами, зібрав від них рекомендації щодо тем, які зараз хвилюють дітей. За пригодами казконавтів діти зможуть стежити в соціальних мережах lifecell.


Переглядати казки можна на сторінці Facebook

Українські народні казки

Кирило Кожум'яка. Українська народна казка (ілюстрації – С. Артюшенко)


Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину.


Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давати. Послав князь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й сказати не можна. То змій її й полюбив. От вона до нього прилестилась та й питається раз у нього:

— Чи є, — каже, — на світі такий чоловік, щоб тебе подужав?

— Є, — каже, — такий — у Києві над Дніпром... Як вийде на Дніпро мочити кожі (бо він кожум'яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою з Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них, чи витягне-то він їх? А йому байдуже: як поцупить, то й мене з ними трохи на берег не витягне. От того чоловіка тільки мені й страшно.


Князівна і взяла собі те на думку й думає, як би їй вісточку додому подати і на волю до батька дістатись? А при ній не було ні душі, — тільки один голубок. Вона згодувала його за щасливої години, ще як у Києві була. Думала-думала, а далі і написала до отця.


— От так і так, — каже, — у вас, тату, є в Києві чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожум'яка. Благайте ви його через старих людей, чи не схоче він із змієм побитися, чи не визволить мене, бідну, з неволі! Благайте його, таточку, і словами, і подарунками, щоб не образився він за яке незвичайне слово! Я за нього і за вас буду довіку богу молитися.

Написала так, прив'язала під крильцем голубові та й випустила у вікно. Голубок злинув під небо та й прилетів додому, на подвір'я до князя.


А діти саме бігали по подвір'ї та й побачили голубка.

— Татусю, татусю! — кажуть. — Чи бачиш — голубок від сестриці прилетів!


Князь перше зрадів, а далі подумав-подумав та й засумував:

— Це ж уже проклятий ірод згубив, видно, мою дитину!


А далі приманив до себе голубка, глядь, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Читає, аж дочка пише: так і так. Ото зараз покликав до себе всю старшину.

— Чи є такий чоловік, що прозивається Кирилом Кожум'якою?

— Є, князю. Живе над Дніпром.

— Як же б до нього приступитись, щоб не образився та послухав?



Ото сяк-так порадились та й послали до нього самих старих людей. Приходять вони до його хати, відчинили помалу двері зо страхом та й злякались. Дивляться, аж сидить сам Кожум'яка долі, до них спиною, і мне руками дванадцять кож, тільки видно, як коливає отакою білою бородою! От один з тих посланців: «Кахи!»


Кожум'яка жахнувся, а дванадцять кож тільки трісь! Обернувся до них, а вони йому в пояс:

— От так і так: прислав до тебе князь із просьбою...


А він і не дивиться: розсердився, що через них та дванадцять кож порвав.

Вони знов давай його просити, давай його благати. Стали навколішки... Шкода! Просили-просили та й пішли, понуривши голови.

Що тут робитимеш? Сумує князь, сумує і вся старшина.

— Чи не послати нам іще молодших?


Послали молодших — нічого не вдіють і ті. Мовчить та сопе, наче не йому й кажуть. Так розібрало його за ті кожі.

Далі схаменувся князь і послав до нього малих дітей. Ті як прийшли, як почали просити, як стали навколішки та як заплакали, то й сам Кожум'яка не витерпів, заплакав та й каже:


— Ну, для вас я вже зроблю. Пішов до князя.

— Давайте ж, — каже, — мені дванадцять бочок смоли і дванадцять возів конопель!


Обмотавсь коноплями, обсмолився смолою добре, взяв булаву таку, що, може, в ній пудів десять, та й пішов до змія.


А змій йому й каже:

— А що, Кирило? Прийшов битися чи миритися?

— Де вже мириться? Битися з тобою, з іродом проклятим!


От і почали вони битися — аж земля гуде. Що розбіжиться змій та вхопить зубами Кирила, то так кусок смоли й вирве, що розбіжиться та вхопить, то так жмуток конопель і вирве. А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. А змій, як вогонь, горить, — так йому жарко, і поки збігає до Дніпра, щоб напитися, та вскочить у воду, щоб прохолодиться трохи, то Кожум'яка вже й обмотавсь коноплями і смолою обсмоливсь.

Ото вискакує з води проклятий ірод, і що розженеться проти Кожум'яки, то він його булавою тільки луп! Що розженеться, то він, знай, його булавою тільки луп та луп, аж луна йде. Бились-бились — аж курить, аж іскри скачуть. Розігрів Кирило змія ще лучче, як коваль леміш у горні: аж пирхає, аж захлинається, проклятий, а під ним земля тільки стогне.



А тут у дзвони дзвонять, молебні правлять, а по горах народ стоїть, як неживий, зціпивши руки, жде, що то буде! Коли ж зміюка — бубух! Аж земля затряслась. Народ, стоячи на горах, так і сплеснув руками: «Слава тобі, господи!»


От Кирило, вбивши змія, визволив князівну і віддав князеві. Князь уже не знав, як йому й дякувати. Та вже з того-то часу і почало зваться те урочище в Києві, де він жив, Кожум'яками.


Автор: Українська народна казка



Котик і півник. Українська народна казка


Жили-були котик і півник. Ось котик надумав піти в ліс по дрова. Каже він до півника:

– Сиди, півнику, на печі та їж калачі, а як прийде лисиця, не обзивайся.

Пішов котик. А ось і лисиця біжить. Стала під віконце та й приказує:

– Півнику-братику, одчини! Як не одчиниш, вікно розіб’ю і тебе заберу!

– Ток-ток, ток-ток, не велів коток! – озивається півник.

Ось лисиця віконце видерла, борщик виїла і півника забрала. Несе, а він гукає:


Мій котику, мій братику!

Несе мене лисиця

За кленові ліси

За крутії гори,

За швидкії води…


Ось котик почув, прибіг, одняв півника у лисиці, приніс додому та й знову каже:

– Дивись півнику, як прийде ще раз лисиця, то не озивайся. Бо я йду далеко та й можу тебе вже не почути.

Пішов котик по дрова, а півник виліз на піч та й сидить. Та знов біжить лисичка, стукає у віконечко.

– Півнику-братику, одчини! Як не одчиниш, вікно розіб’ю і тебе заберу!

– Ток-ток, ток-ток, не велів коток! – озивається півник.



А вона знову у хатку залізла, борщик виїла і півника забрала. Несе його до нори, а півник співає:

Мій котику, мій братику!

Несе мене лисиця

За кленові ліси

За крутії гори,

За швидкії води…

Раз проспівав – не чує котик, він давай вдруге, дужче гукати. Почув таки котик, прибіг. Одняв півника, насварив та й поніс додому.

– Тепер я піду далеко і хоч як ти гукатимеш, я не почую, – сказав півникові.

Пішов знову котик у ліс. А лисичка вже тут як тут.

– Півнику-братику, одчини!

– Ток-ток, ток-ток, не велів коток!


А лисичка таки забрала півника і понесла додому. Як не гукав, як не кликав півник котика, той не почув.

Прийшов увечері котик додому, а півника нема.

Зробив він собі бандуру, взяв мішок, молоток та й пішов до лисички. Сів біля нори, заграв і заспівав:

А у лисички новий двір,

Чотири дочки на вибір.

Ще й п’ятий Пилипко.

Пилипко, вийди на рундук, подивись.

Як бубни бубнять,

як сурми сурмлять – подивись!

А лисичка саме паляниці пекла. Ось старша дочка й каже:

– Піду я, мамо, подивлюся, хто це так гарно грає, і паляницю однесу.

– Іди, – каже лисичка і дала їй паляничку.

Пішла дочка, а котик її цок та в лобок, та й у мішок. Ось і друга дочка каже:

– Піду і я подивлюся та паляницю однесу.

Пішла і та. А котик і її в мішок. А після і третя, і четверта дочки вийшли з нірки та й попали в мішок. Ждав-ждав їх Пилипко та й каже:

– Піду я, мамо, зажену їх до хати.

А котик і його впіймав.

А тоді забіг до хати, забрав півника та й поніс додому. Ось і понині вони живуть, і хліб жують.

Автор: Українська народна казка



Iвасик-Телесик. Українська народна казка (ілюстрації – Л. Гелембовська)


Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:

– Поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати, от буде мені хоч забавка!

Дід спершу не хотів, а баба все просить та просить. Послухався він, поїхав, вирубав деревинку, зробив колисочку.

Положила баба ту деревинку в колисочку – колише й пісню співає:

– Люлі-люлі, Телесику,

Наварила кулешику, –

І з ніжками, і з ручками

Буду тебе годувати!


Колихала-колихала, аж полягали вони увечері спати. Встають уранці – аж з тієї деревинки та став синок маленький. Вони так зраділи, що й не сказати!


Та й назвали того синка Телесиком.

Росте той синок та й росте, – і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього.

От як підріс він, то й каже:

– Зробіть мені, тату, золотий човник і срібне веселечко: буду я рибку ловити та вас годувати!

От дід зробив золотий човник і срібне веселечко, спустили на річку – він і поїхав.

Їздить Телесик по річці, ловить рибку та годує діда й бабу, наловить та віддасть – і знову поїде.


А мати йому їсти носить. Та й каже:

– Гляди ж, синку, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі.

От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:

– Телесику, Телесику!

Приплинь, приплинь до бережка!

Дам я тобі їсти й пити!


Телесик почув:

– Ближче, ближче, човнику, до бережка, – це ж моя матінка снідати принесла!

Пливе. Пристав до бережка, наївся, напився, віддав матері рибку, відіпхнув золотий човник срібним весельцем і поплив далі рибку ловити.

 

А змія й підслухала, як мати кликала Телесика, прийшла до берега та й давай гукати товстим голосом:

– Телесику, Телесику!

Приплинь, приплинь до бережка!

Дам я тобі їсти й пити!

А він чує:

– То ж не моєї матінки голос! Пливи, пливи, човнику, далі! Пливи, пливи, човнику, далі!

Махнув весельцем – човник і поплив. А змія стояла-стояла та й пішла від берега геть.

От мати телесикова наварила йому обідати, понесла до берега та й кличе:


– Телесику, Телесику!

Приплинь, приплинь до бережка!

Дам я тобі їсти й пити!


Він почув:

– Ближче, ближче, човнику, до бережка! Це ж моя матінка мені обідати принесла.

Приплив до берега, наївся, напився, віддав матері рибку, що наловив, відіпхнув човника і поплив знову.


А змія приходить до берега та знову товстим голосом:

– Телесику, Телесику!

Приплинь, приплинь до бережка!

Дам я тобі їсти й пити!


А він почув, що не материн голос, та й махнув весельцем.

– Пливи, пливи, човнику, далі! Пливи, пливи, човнику, далі!

Човник і поплив далі.

Змія бачить, що нічого не вдіє, та й пішла до коваля. Ковалю, ковалю! Скуй мені такий тонесенький голосок, як у телесикової матері!

Коваль і скував. Вона пішла до бережка й стала кликати:

– Телесику, Телесику!

Приплинь, приплинь до бережка!

Дам я тобі їсти й пити!

А він думав, що то мати:

– Ближче, ближче, човнику, до бережка, – то ж мені матінка їсти принесла!

Та й приплив до бережка.

А змія його мерщій ухопила з човна та й понесла до своєї хати.

Приносить до хати:

– Зміючко Оленко, відчини!

Оленка відчинила, змія увійшла в хату.

– Зміючко Оленко, натопи піч так, щоб аж каміння розпадалося, та спечи мені Телесика, а я піду гостей покличу, та будемо гуляти.

Та й полетіла кликати гостей. От Оленка натопила піч так, що аж каміння розпадається, а тоді й каже:

– Сідай, Телесику, на лопату!


А він каже:

– Коли ж не вмію, – як його сідати?

– Та вже сідай! – каже Оленка.

Він і поклав на лопату руку.

– Так? – каже.

– Та ні-бо: сідай зовсім!

Він поклав голову:

– Отак, може?

– Та ні-бо, ні! Сідай увесь!

– А як же? Хіба так? – та й попутав ногу.

– Та ні-бо, – каже Оленка.

– Ну так покажи ж, – каже Телесик, – бо я не знаю як.

Вона й почала показувати, та тільки сіла, а він за лопату та й укинув її в піч і заслінкою піч затулив; а сам замкнув хату, зліз на превисоченного явора та й сидить.

От змія прилітає з гостями.

– Зміючко Оленко, відчини.

Не чує

– Зміючко Оленко, відчини!

Не озивається.

– От вража Оленка – вже десь повіялась!

От змія сама відчинила хату, повходили гості, посідали за стіл. Відслонила змія заслінку, вийняла печеню, та й їдять, – думали, що то Телесик. Попоїли добре, повиходили на двір та й качаються по траві:

– Покочуся, повалюся, телесикового м'ясця наївшись!

А Телесик із явора:

– Покотіться, поваліться, оленчиного м'ясця наївшись!

Вони слухають: «Де це?»

Та знову:

– Покочуся, повалюся, телесикового м'ясця наївшись!

А він знову:

– Покотіться, поваліться, оленчиного м'ясця наївшись!

Вони знову: «Що воно таке?» Давай шукати, давай дивитися та й угледіли Телесика на яворі.

Кинулись до явора та й почали його гризти.

Гризли-гризли, аж зуби поламали, – а не перегризуть.

Кинулись до коваля:

– Ковалю, ковалю! Скуй нам зуби, щоб того явора перегризти!

Коваль і скував. Вони як почали знову... От-от уже перегризуть. Коли летить табун гусей. Телесик їх просить:

– Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та понесіть до батенька,

А в батенька – їсти й пити,

Ще й хороше походити!

А гуси й кажуть:

– Нехай тебе середні візьмуть!

А змії гризуть-гризуть... Аж летить знову табун гусей. Телесик і просить:

– Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та понесіть до батенька,

А в батенька – їсти й пити,

Ще й хороше походити!


Так і ці йому кажуть:

– Нехай тебе задні візьмуть!

А явір аж тріщить. Відпочинуть змії – та й знову гризуть, відпочинуть – та й знов... Аж летить іще табун гусей. Телесик так їх і просить:

– Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та понесіть до батенька,

А в батенька – їсти й пити,

Ще й хороше походити!


– Нехай тебе заднє візьме!

Та й полетіли.

Сидить сердешний Телесик, – от-от явір упаде, от-от доведеться пропасти!

Коли це летить собі одним одне гусеня: відбилось – насилу летить. Телесик до нього:

– Гуся, гуся, гусенятко!

Візьміть мене на крилятко

Та понесіть до батенька,

А в батенька – їсти й пити,

Ще й хороше походити!



От воно:

– Сідай! – каже та й ухопило його на крила. Та втомилось, сердешне, так низенько несе.

А змія за ним – чи не вхопить його – женеться. Та таки не наздогнала.

От гусеня принесло та й посадовило Телесикана причілку знадвору, а само ходить, пасеться.

Сидить Телесик на причілку та й слухає, що в хаті робиться. А баба напекла пиріжків, виймає з печі й каже:

– Це тобі, діду, пиріжок, а це мені пиріжок!

А Телесик знадвору:

– А мені?

То це вона знову виймає пиріжки та й каже:

– Оце тобі, дідусю, пиріжок, а це мені!

 А Телесик знову:

– А мені? Вони й почули.

– Що це? Чи ти чуєш, діду, наче щось гукає?

– Та то, – каже дід, – мабуть, так учувається.

То знову баба:

– Оце тобі, дідусю, пиріжок, а це мені!

– А мені? – з причілка каже Телесик.

– От же таки озивається! – говорить баба та зирк у вікно – аж на причілку Телесик. Вони тоді з хати, та вхопили його, та внесли в хату, та такі раді!

А гусятко ходить по двору, мати й побачила:

– Он гусятко ходить. Піду впіймаю та заріжу. А Телесик каже:

– Ні, мамо, не ріжте, а нагодуйте його! Коли б не воно, то я б у вас і не був.

От вони нагодували його, і напоїли, і під крильця насипали пшона.

Так воно й полетіло.

От вам казочка, а мені – бубликів в'язочка.


Автор: Українська народна казка


▶️ Більше казок українською: короткі, народів світу, вірші


Аудіоказки українською (YouTube, Telegram)

1. Казки на ніч для маленьких мрійників


2. Більше аудіоказок (українські, зарубіжні)


3. Telegram-канал із казками


4. З 1 березня всі аудіо та е-книги у додатку Yakaboo безкоштовні для всіх українців. "Ми хочемо, щоб у ці непрості часи війни ви мали доступ до книг, могли заспокоїтися, почитати разом із близькими, відволікти дітей від подій навколо", - кажуть у компанії. Завантажити програму можна в App Store або Google Play.


5. YouTube канал з аудіоказками для дітей на українській мові.


6. Дитячий літературний проект "Дерево Казок" пропонує 2 телеграм канали:

Серед аудіоказок є як народні твори, так і казки відомих світових авторів. Орієнтовно щогодини публікується нова казочка.

Архів проекту складається більш як з 300 аудіо. 
Казки можна завантажити на мобільний і прослуховувати у будь-який час, що досить зручно під час дороги або в місцях, де проблема з інтернетом.

Радіо хвиля авторських казок українською мовою для дітей

▶️ Слухати радіо Kazky.suspilne.media - авторські казки українською мовою для дітей.

Radiokids.Online - Перше українське дитяче онлайн-радіо для малюків та їх батьків

В ефірі дитячі пісні, колискові, корисні поради, казки, анонси дитячих заходів, розвиваючі пісні.





Діти в місті. Блог

  • Better Time Stories: новий книжковий проєкт для українських дітей

    Better Time Stories: новий книжковий проєкт для українських дітей

    Перша леді України Олена Зеленська презентувала книжковий проєкт Better Time Stories.

  • Добірка дитячих книг про почуття та емоції

    Добірка дитячих книг про почуття та емоції

    «Діти в місті» пропонують вашій увазі добірку цікавих книжок, які допоможуть навчити дитину керувати емоціями.

  • Добірка віршиків для малечі про тварин

    Добірка віршиків для малечі про тварин

    «Діти в місті» зібрали для вас чудові віршики про тварин, які можна вивчити разом із дітками.

  • Прості та цікаві ігри для покращення пам'яті

    Прості та цікаві ігри для покращення пам'яті

    «Діти в місті» підготували для вас корисні ігри для розвитку пам’яті дитини.

  • Сонні книжки: добірка казок, які допоможуть вкласти дитину спати

    Сонні книжки: добірка казок, які допоможуть вкласти дитину спати

    5 найкращих «колискових» сучасної дитячої літератури. Вони допоможуть дитині налаштуватися на потрібний лад і підготуватися до сну.

  • Позакласне читання: чотири життєствердні книжки для підлітків

    Позакласне читання: чотири життєствердні книжки для підлітків

    Рекомендації чудових книжок, які надихають і спонукають ніколи не опускати руки.

  • Сучасні мультфільми за мотивами відомих книг

    Сучасні мультфільми за мотивами відомих книг

    «Діти у місті» зібрали добірку мультфільмів, знятих за мотивами казок.

  • Читаємо на канікулах: найпопулярніші цикли книг, які люблять діти

    Читаємо на канікулах: найпопулярніші цикли книг, які люблять діти

    «Діти в місті» зібрали добірку найпопулярніших циклів книг, які сподобаються дітям.

  • Три дитячі книжки, які варто прочитати дорослим

    Три дитячі книжки, які варто прочитати дорослим

    Як повірити у власні сили? Як перестати боятися втілювати свої мрії в життя? Як боротися зі страхами про майбутнє? І найголовніше — як навчити цьому своїх дітей? Пропонуємо вам три дитячі книжки, які варто прочитати дорослим, аби краще розуміти дітей і себе.

  • Безкоштовні дитячі електронні книги різних видавництв

    Видавництво Старого Лева надає доступ до майже 30 електронних книг для діток різного віку безкоштовно


    Відтепер читання книжок в мобільному додатку Yakaboo безкоштовне.


    Видавництво «Фоліо» дає можливість завантажити будь-які електронні книги за 1 грн з промокодом Book. Усі кошти спрямують на благодійність.


    PocketBook пропонує можливість завантажити електронні книжки на суму 200 грн безкоштовно.


    Audible від Amazon надав 6 безкоштовних кредитів на аудіокниги підписникам з України.