У Сингапурі платять за читання книжок: чому дітям стає важче читати довгі тексти

Photo: magnific.com

Чи справді сучасні діти стали менше читати? На перший погляд може здатися, що так: книжки конкурують із соціальними мережами, відео, іграми та нескінченною стрічкою контенту. Проте підлітки щодня взаємодіють із величезною кількістю текстів - читають повідомлення, дописи, коментарі, новини, інструкції та результати пошуку.

«Діти в місті» розбирались, чому сучасним підліткам все складніше надовго зосереджуватися на тексті і що з цим може бути пов’язано.

Читайте також: Що робити, якщо дитина не любить читати

Як цифровий світ змінив звичку читати

Сучасний підліток може за день прочитати сотні або навіть тисячі слів, але значна частина цього читання відбувається уривками. Повідомлення, коментар, короткий допис або підпис до відео потрібно зрозуміти швидко, після чого увага перемикається на наступний фрагмент інформації.

Таке читання теж потребує певних навичок. Дитина має швидко знаходити потрібні відомості, орієнтуватися в інформації та визначати, що їй цікаво. Але воно відрізняється від читання книжки, де потрібно тривалий час залишатися в одному інформаційному контексті.

Саме тому проблема сьогодні може полягати не стільки в тому, що діти взагалі не читають, скільки в тому, що їм дедалі складніше читати довго, уважно та без постійного перемикання.

Чому довгий текст вимагає більше зусиль

Коли людина читає короткий допис, відповідь або повідомлення, мозку не потрібно довго утримувати в пам’яті велику кількість інформації.

З довгим текстом усе інакше. Потрібно пам’ятати те, що було на попередніх сторінках, пов’язувати між собою різні факти, стежити за розвитком думки автора, робити висновки та іноді повертатися до вже прочитаного.

Через це дитина може добре орієнтуватися в короткому цифровому контенті, але швидко втрачати концентрацію під час роботи з великим матеріалом.

Особливо складними можуть бути тексти, де відповідь не лежить на поверхні. Щоб її знайти, потрібно прочитати кілька абзаців, порівняти інформацію та зробити власний висновок.

Пропонуємо переглянути: Що почитати підліткам: добірка книжок

Коли зникає бажання читати

Небажання брати до рук книжку не завжди означає, що дитина просто «не любить читати».

На інтерес до читання можуть впливати складність тексту, невдалий вибір книжки, перевантаження навчанням або негативний досвід, коли читання постійно асоціюється з перевіркою знань і обов’язковими завданнями.

Є й інша причина - конкуренція за увагу. Короткий цифровий контент не вимагає довгої підготовки: достатньо відкрити стрічку, і нова інформація з’являється буквально за кілька секунд.

Книжка працює за іншим принципом. Щоб отримати задоволення від сюжету або розібратися в складній темі, потрібно спочатку витратити певний час на зосередження. Якщо дитина звикла до постійного потоку коротких стимулів, цей перехід може даватися непросто.

Що показала PISA-2025

Проблема читання - це не лише питання любові до книжок. Важливо й те, наскільки добре дитина розуміє прочитане.

Результати PISA-2025 показали, що у 17 українських регіонах, які брали участь у дослідженні, 55% 15-річних учнів досягли щонайменше базового 2-го рівня читацької грамотності. Відповідно, 45% не досягли цього рівня.

Читацька грамотність передбачає значно більше, ніж уміння прочитати текст. Учень має знаходити потрібну інформацію, розуміти основну думку, робити висновки, оцінювати зміст і працювати з різними типами текстів.

Тобто сучасний виклик полягає не лише в тому, щоб зацікавити дитину книжкою. Не менш важливо навчити її працювати з текстом - уважно читати, ставити запитання до прочитаного, помічати важливі деталі та формулювати власні висновки.

Photo: magnific.com

Сингапур вирішив платити за читання

Цікаво, що проблему зниження інтересу до тривалого читання намагаються вирішувати навіть на державному рівні.

У Сингапурі у вересні 2026 року запустили програму ReadSG, яка заохочує людей читати книжки за допомогою фінансової мотивації. За кожні 15 хвилин читання учасник отримує 20 віртуальних монет. 1000 монет можна обміняти на 1 сінгапурський долар. При цьому зараховується не більше однієї сесії на день.

Сума винагороди невелика, тому йдеться передусім про формування регулярної звички. Ідея проста: зробити читання окремою щоденною активністю, для якої людина свідомо виділяє час.

Для дітей цей підхід теж може бути актуальним. Щоб повернутися до довгого читання, не обов’язково одразу ставити мету прочитати цілу книжку. Іноді достатньо почати з 10-15 хвилин на день і поступово збільшувати час.

Можливо вам буде цікаво: Нові книжки для дітей українською

Як допомогти дитині повернутися до книжок

Змушувати читати більше - не завжди найкраща стратегія. Набагато важливіше зробити читання регулярним і не перетворювати його на покарання.

Батьки можуть спробувати кілька простих підходів:

• Дозволити дитині обирати книжки самостійно. Не обов’язково починати з класичної літератури, якщо вона не викликає інтересу. Комікси, фантастика, детективи, біографії, науково-популярні книги чи графічні романи також можуть стати хорошою точкою входу.
• Почати з невеликого часу. 10-15 хвилин щоденного читання краще, ніж рідкісні спроби змусити дитину читати годинами.
• Прибрати зайві подразники. Якщо телефон постійно лежить поруч і повідомляє про нові сповіщення, зосередитися на книжці значно складніше.
• Не перетворювати читання на контрольну. Після кожної книжки не обов’язково перевіряти, скільки сторінок дитина прочитала і чи запам’ятала імена всіх героїв. Іноді достатньо просто поговорити про те, що їй сподобалося.
• Читати разом. Навіть старші діти можуть долучатися до спільного читання - наприклад, обговорювати одну книжку або читати різні книги й ділитися враженнями.
• Показувати власний приклад. Якщо дитина бачить, що дорослі теж регулярно читають не лише робочі повідомлення та новини, книжка перестає бути виключно «шкільною справою».

Головне - не кількість книжок

Сьогодні було б неправильно просто поділити дітей на тих, хто читає, і тих, хто не читає. Реальність набагато складніша.

Підлітки активно читають цифрові тексти, але значна частина цього читання є короткою та фрагментарною. Водночас навчання й повсякденне життя вимагають іншої навички - здатності зосереджуватися на довгому тексті, розуміти його структуру, аналізувати інформацію та робити висновки.

Тому питання варто ставити не лише так: «Скільки книжок прочитала дитина?» Значно важливіше запитати: «Чи вміє вона уважно читати, розуміти прочитане й працювати з інформацією?»

І саме цю навичку варто поступово тренувати - не через примус, а через регулярне читання, цікаві тексти та можливість дитини самостійно знаходити в них щось важливе для себе.

Читайте також: Важливі книги для батьків: що почитати на вихідних