Що обіцяє нам новий Закон України "Про освіту"

Опубліковано 22 Листопад 2017 о 15:15

Блог Діти в місті > Що обіцяє нам новий Закон України "Про освіту"

Ще в 2013-му році письменник і публіцист Юрій Макаров зазначав: «Україні необхідно відмовитися від радянської системи освіти, яка насправді відтворює ще ту стару, Російської імперії, зразка XIX століття. Так, як шкільна парта сьогодні повторює контури шкільної парти зразка 1880-якогось там року, так само і за змістом українська освіта повторює так чи інакше, в основних контурах освіту Російської імперії 1880-якогось там року. При чому, не в найкращих її проявах».

5 вересня 2017 року Верховна Рада проголосувала за законопроект №3491-д - проект Закону “Про освіту”, поклавши початок реформі в освітній системі, а 25 вересня його підписав Президент, привітавши авторів із гідним завершенням їх 4-річної праці. Термін упровадження запланованих змін - 10 наступних років. А це означає, що вже в наступному році в освітніх закладах будуть запущені зміни - спершу у тестовому режимі, і врешті-решт до 2027 року Україна цілковито перейде на реформоване шкільне навчання тривалістю 12 років.

Як реагувати батькам, чиї діти потрапили в епіцентр змін в освітньому процесі? Не дай Боже народитися у часи великих змін – казали давні. Утім, і усталена система викладання у школах - це ж теж результат реформи, щоправда, майже 150-річної давності.

Безумовно, у наших дітей лише одне життя і одна юність, і перетворювати їх на майданчик для експериментів – страшно. З іншого боку, чи все так добре у тій навчальній системі, до якої ми звикли? Дедалі частіше в інтернет-мережах батьки висловлюють невдоволення шкільним викладанням і питають: «Чи є альтернатива навчанню у школі?». Питанням номер два є: «Скільки можна задавати домашніх завдань, обертаючи вечори удома на суцільний стрес і каторгу для всієї родини?»

Найбільшої «турбулентності» зазнають батьки дітей, починаючи з 9-10 років і до фінішу навчання. Із початком дорослішання зростає й рівень проблем, з якими учні стикаються у навчальних закладах – від необ’єктивного оцінювання їх здібностей і знань до буллінгу (цькування) з боку однокласників і не тільки.

У кожного з нас є багаж шкільних спогадів. Мабуть, немає тих, у кого б не було сумних згадок про роки учнівства. Більшість пов’язані із соціалізацією та взаєминами з ровесниками. Приспані, вони дрімають десь у підсвідомості, але коли у наших дітей виникають проблеми у школі, ці травматичні спогади миттєво пробуджуються, зумовлюючи різку реакцію на те, що відбувається. Дорослі сварять або дитину, або недолугість шкільної системи, або і те, й інше, залежно від ситуації.

Хто і за що б не голосував у парламенті, батькам насамперед хочеться уберегти свою дитину від болю і психологічних травм, а ще бути впевненими в тому, що школа - це не «вирвані роки», а гідний старт у доросле майбутнє.

То що конкретно зміниться у освітньому процесі у найближчі 10 років нашого життя?

Не така страшна реформа, як її малюють

Міністерство освіти України розробило нову систему шкільної освіти - 12-річне навчання, поділене на три періоди:

4 роки початкової школи;
5 років базової середньої школи (гімназії, причому відбір до гімназій скасують);
3 роки профільної старшої школи.

Старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.

В академічних ліцеях учні поглиблюватимуть знання для вступу до вищих навчальних закладів. У професійних ліцеях, крім загальної середньої освіти, вони отримуватимуть першу професію.

Після завершення кожного з рівнів, результати оцінюватимуться шляхом державної підсумкової атестації, ймовірно, у вигляді зовнішнього незалежного тестування. Однак, для учнів молодшої школи така атестація здійснюватиметься лише для моніторингу.

Таким чином, у дітей з’являється більше можливостей професійного вибору. Перехід (за бажанням) з одного навчального закладу в інший стане звичайною справою. Адже за законом, початкова і базова середня школа можуть бути як частинами одного навчального закладу, так і різними навчальними закладами.

Якщо хочеш закінчити школу відмінником, то мусиш мати однаково гарні оцінки з усіх предметів. На практиці це зазвичай реалізується так: на улюблені предмети (які легко даються) витрачаєш найменше часу, а левову частку зусиль забирають предмети складні, з якими, як правило, учень не пов’язує своє професійне майбутнє.

Для учнів молодшої школи атестація здійснюватиметься лише для моніторингу. Фото: Дмитро Ларін / УП

Можливо, тепер перевантаженим старшокласникам стане трохи легше. У школах України мають намір об'єднати вивчення хімії, біології, географії та фізики в один предмет. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, подібним чином мають змінити програми для старших класів (після 9-го) у школах і класах гуманітарного спрямування. Як саме можуть спростити предмети у закладах із поглибленим вивченням точних наук, поки що не відомо.

Хороша школа під боком

За словами міністра, всі батьки хочуть, щоб їхні діти вчилися у так званих хороших школах. А хорошими вважаються ті навчальні заклади, де поглиблено вивчають іноземні мови. Тому, Міністерство освіти планує збільшити кількість годин іноземних мов у всіх школах.

"Кожна дитина, як потенційний громадянин країни, яка буде в Європейському Союзі, мусить вільно володіти однією, а краще двома мовами Євросоюзу", – сказала міністр освіти Лілія Гриневич у своєму інтерв’ю «Українській правді».

Також є намір полегшити життя батьків, скасувавши відбір до 1 класів для дітей, які не належать до території обслуговування школи:

"Це дуже важке питання і ми ще докладно випишемо цю процедуру в законі "Про загальну середню освіту". Ми сподіваємося внести цей закон до парламенту навесні 2018 року. На мою думку, проведення конкурсу між дітьми 6-річного віку абсолютно неефективне, тому, що воно не перевіряє цю дитину, а перевіряє її доступ до тих питань, які заготували для цього конкурсу, і знання правильних відповідей на них", – пояснила Гриневич.

Відбір до 1 класів для дітей, які не належать до території обслуговування школи скасують. Фото: pressmaster/Depositphotos

Важливий момент! 12 років у школі не збільшать загальної тривалості освіти: середньої + вищої. Після 12 років учні матимуть на 1 рік менше освіти у ВНЗі, тобто відбудеться перехід від чотирирічного до трирічного бакалавріату у ВНЗ за більшістю спеціальностей.

Мова навчання

Це питання було чи не найбільш болючим, утім тут, за словами Лілії Гриневич, зупинились на компромісному рішенні - плавному збільшенні кількості предметів, які викладаються українською, починаючи з середньої школи. Діти нацменшин навчатимуться рідною для себе мовою, і тільки у 5-9 класах почнуть вводитися кілька предметів українською мовою викладання, а у старшій школі україномовними можуть стати вже всі предмети. Це стосується і шкіл з виключно російською мовою викладання.

Потреба у нових методах

Закон про освіту передбачає те, що нова школа має допомагати дітям засвоювати набір упорядкованих знань та наскрізних вмінь, до яких входять:

вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та щонайменше однією з іноземних мов;
математична компетентність;
компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчання впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробутом та здоровим способом життя;
культурна компетентність;
підприємливість, фінансова грамотність та ін.

Нова школа має допомагати дітям засвоювати набір упорядкованих знань та наскрізних вмінь. Фото: luminastock/Depositphotos

Діти мають навчитись осмислено читати, висловлювати власну думку - усно і письмово; мислити критично й системно, логічно обґрунтовувати свою позицію, реалізуватися у творчості, виявляти ініціативу, конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, ефективно співпрацювати з іншими. Школа мусить давати учням не лише знання, а й вміння плідно їх застосовувати.

Заплановані зміни мають початись вже у 2018 році, коли діти підуть у перший клас з новими підручниками та підготованими викладачами.

Реформа на всіх рівнях

Освітня реформа вимагає глобальної перебудови не лише в школах, зачепить це і саме Міністерство освіти. «Роботи більше, ніж можна собі уявити, - говорить педагог із понад 30-річним стажем, переможець конкурсу на посаду генерального директора Директорату дошкільної та шкільної освіти МОН Андрій Осмоловський. - Слід визнати, що школа переважно не мотивує до навчання й особистісного прогресу ні вчителя, ні учня. Так само, як і не вчить застосовувати набуті знання на практиці, для розв’язання життєвих проблем.

Нова школа має орієнтуватися на результат. Результат, який визначатиме здатність учня до професійної діяльності, подальшого навчання, успішної соціалізації та природовідповідної самореалізації особистості. Це по-перше. По-друге, вона потребуватиме зовсім іншого освітнього середовища – системного застосування інтерактивних, проектних і кооперативних освітніх технологій, мобільних робочих місць, що швидко трансформуються для роботи в складі мікрогруп, сучасних інформаційних технологій та інших освітніх ресурсів. Якщо зміст і спосіб навчання відповідатиме потребам дитини та її природним обдаруванням, вона вчитиметься залюбки, із настроєм. Якщо школа будуватиметься на повазі до особистості і довірі між учнями, батьками та вчителями, якщо школа готуватиме до життя з любов’ю – упевнений, така школа може змінити в нас дещо більше, ніж просто систему освіти!».

А які зміни у шкільному навчанні хотіли б запровадити ви, шановні батьки?