Як віддати дитину до літнього табору і не збожеволіти: уроки виживання для мам
Опубліковано 12 Квітень 2019 о 13:19
Блог Діти в місті > Як віддати дитину до літнього табору і не збожеволіти: уроки виживання для мам
Як підготувати дитину та себе до літнього табору? Що зробити, щоб через два дні не забирати юного кемпера додому? Хочете дізнатися секрет як не панікувати, а навпаки — відпочивати, поки дитина в таборі? Клікайте на статтю та дізнавайтеся таємниці маминого спокою.
Мами, чиї діти неодноразово були в літніх таборах, розуміють про що буде стаття, та все ж можливо вони знайдуть для себе дещо корисне, бо ставши мамою отримуєш у довічне користування постійну тривогу за долю свого дитинчати. І не важливо скільки йому: двадцять або сорок три.
Для тих мам, які тільки планують відправляти дітей у табір, ця стаття може стати справжнім відкриттям та, пробачте за самовпевненість, спасінням.
Готовність дитини до табору
Головним критерієм готовності до табору є не вік дитини, а її бажання та готовність провести час на відстані від дому та батьків.
Насамперед, поговоримо про готовність дитини їхати до літнього табору. Чітких вікових норм не має та не може бути, адже діти різні, важливо оцінювати свою дитину, її самостійність та психологічну готовність до розлуки з батьками.
Теоретично можна відправляти відпочивати в табір дітей з 8–9 років, але, знову ж таки, орієнтуйтеся на свою дитину та її можливості й побажання.
Серед критеріїв готовності дитини до табору варто виділити її бажання туди їхати. Якщо школяр попри всі ваші вмовляння, розписування крутості літніх таборів та перелік переваг, навідріз відмовляється їхати, можливо краще відступити. Як варіант, можете поговорити з дитиною про причини відмови, зазвичай за цим стоїть страх. Обговоріть з дитиною ситуації, які її лякають, знайдіть разом вихід з них. Якщо дитина все ж вагається — запропонуйте поїхати на кілька днів. Запевніть дитину, що завжди приїдете, якщо їй буде погано у таборі.
Не впевнені, що дитину взагалі потрібно кудись відправляти? Тоді якраз для вас ми підготували топ-10 причин, чому для дитини такий важливий відпочинок у таборі.
«Мама, мене вбивають!»
Якщо мама занадто хвилюється, то може невірно інтерпретувати розповіді дитини.
Тільки уявіть, вам дзвонить ваша крихітка (їй вже 12 років, але ж для мами це не показник) та кричить у слухавку, що її там вбивають. Страшно представити, що відчуватиме мама. В лічені секунди мама збирається сама, збирає тата, і от вже за кілька годин вони стоять на порозі табору й дивляться, як їх «крихітка» весело грається з однолітками в квача. І що тут скажеш. Виявляється, що діти просто дуркували і в пориві емоцій дитина набрала маму й єдине що встигла сказати «Мама, мене вибивають», а потім всі помирилися та продовжили грати в гру. І таких непорозумінь на пам’яті директорів та вожатих таборів багацько.
Гарна новина — ми допоможемо вам уникнути подібних стресових ситуацій. Ми зібрали топ-5 корисних порад, які точно стануть вам у нагоді, та про них трохи пізніше.
«Забери мене додому»
Протягом першого тижня у таборі юні кемпери мають адаптуватися, і саме на цьому етапі найчастіше діти й просяться додому.
Іноді дитина просто дзвонить та просить забрати її додому, причому здебільшого в перший тиждень перебування в таборі. Що робити? Їхати й забирати? Частіше батьки відчувають бажання якнайшвидше поїхати за дитиною та забрати її до теплого, затишного та безпечного дому. Але насамперед потрібно розібратися, чому дитина захотіла поїхати з табору. Причин може бути багато, і в різних ситуаціях діяти слід по різному.
В перші дні перебування в таборі дитина повинна адаптуватися, познайомитися з іншими кемперами, знайти спільну мову з вожатими, звикнути до режиму. Саме на цьому етапі й починаються труднощі, якщо дитина в таборі вперше. Не варто одразу ж приїжджати, дайте час адаптуватися.
Інша ситуація — посварилися з новими друзями, програв у змаганнях, побився, — підліток, звичайно ж, прагне вирішити проблему найлегшим шляхом — втекти від неї. Рішення подзвонити батькам і попроситися додому в таких випадках імпульсивне, емоційне й рідко відповідає реальним бажанням дитини. Задача батьків в тому, щоб вислухати та підтримати дитину, не засуджуючи й не висміюючи за те, що й дня не може прожити без мами. Важливо розібратися в ситуації, поговорити з вожатими та визначити серйозність інциденту, і тільки потім прийняти рішення забирати дитину чи ні.
Однак є ситуації, в яких кращим рішенням буде забрати дитину додому. Наприклад, якщо дитина не може адаптуватися до ритму та розпорядку життя в таборі. Є діти, які соромляться ходити в громадський туалет і душ, роздягатися при всіх і спати в загальній спальні. Постійна присутність навколо інших дітей і дорослих викликають у них негативні емоції.
Тож однієї відповіді на питання: «Чи забирати дитину з табору завчасно?» — немає, потрібно вирішувати в кожному окремому випадку.
Корисні поради
Ви відправили дитину в табір, щоб вона там розважалася, тож дайте і їй спокійно відпочити, й самі відпочиньте.
Для того, щоб відпочинок у таборі не перетворився на випробування для батьків та дитини, радимо ознайомитися з нашими рекомендаціями.
Письмова згода
Для того, щоб не чути кожного дня тритижневої зміни «Мамо, я хочу додому», впевніться, що ваше чадо дійсно хоче до табору. Проведіть роз’яснювальну роботу з обговоренням всіх можливих негативних та позитивних ситуацій, переваг та недоліків самостійного літнього відпочинку. За необхідності складіть письмову згоду на від’їзд до табору, самообслуговування (щоденна гігієна та догляд за чистотою речей) та слідування правилам табору. Це звичайно жарти, але подбайте про те, щоб перебування в таборі не було сповнене прикрих несподіванок.
Вам може бути корисною наша стаття: «Як зібрати дитину в літній табір: корисні поради»
Усвідомлений вибір
Для того, щоб дитина із задоволенням поїхала до табору, вона має сама його вибрати. Сучасні табори охоплюють практично всі сфери дитячих інтересів. Погодьтеся, дитині, яка обожнює роботів, може не сподобатися спортивний табір, а от в ІТ-таборі юний кемпер відмінно проведе час та удосконалить свої навички в конструюванні.
Щоденна звітність
Привчіть дитину дзвонити вам та тримати девайс зарядженим.
Цей пункт стосується маминого спокою. Хоч іноді ми й нарікаємо на всілякі гаджети, але як же добре, що вони є. Практично в кожної дитини є телефон, а отже зв’язатися з нею не повинно бути проблемою. Головне — привчіть дитину дзвонити вам та тримати девайс зарядженим. Діти молодшого віку мають дзвонити, або відповідати на мамин дзвінок, щоденно, а от підлітки можуть про себе нагадувати раз у два-три дні.
Не зайвим буде взяти номер телефону вожатих або директора табору, про всяк випадок.
Оптимістичний настрій
Ні для кого не секрет, що емоційний стан мами передається дитині, тож не треба своєю панікою заражати всіх навколо. Не треба уявляти, що ваша дитина десь загубиться, травмується, голодуватиме і тому подібне. Мами, ви дитину відправляєте не в хижі джунглі саму, а в дитячий табір зі всіма зручностями, вихователями, інструкторами та медпрацівником. Ваш кемпер буде 24 / 7 знаходитися під наглядом досвідчених професіоналів, тому геть паніку та стурбованість. Замість цього краще налаштуватися самій та настроїти дитину на гарний відпочинок, сповнений приємних емоцій та незабутніх вражень.
Мамин дзен
Уявімо, що ви вже відправили своє чадо до табору, вибраного спільно з ним, провели інструктаж та видали телефон для щоденних розмов, що далі? Будете два тижні переживати, метушитися та панікувати? Тоді вам слід ще раз перечитати попередній пункт. Якщо ви обрали хороший табір, то ваша дитина в надійних руках і хвилюватися варто не дужче звичайного. Дитина в таборі відпочиватиме від вас, то може й вам відпочити від дитини? Може дійсно краще провести ці два тижні з користю для себе? Адже, насамперед, дитина потребує адекватних, емоційно перезавантажених та щасливих батьків. Присвятіть вільний час собі та чоловікові, бо й татові інколи потрібна мама.
А коли ваш кемпер повернеться додому, скажіть як сильно ви ним пишаєтеся, адже він зміг жити самостійно та долати труднощі, які виникали на його шляху. Розкажіть як весело ви відпочивали з татом, та розпитайте дитину про всі-всі надзвичайні пригоди, які відбулися з нею в таборі. Такий обмін приємними спогадами та емоціями зближує та посилює родинний зв’язок.