5 токсичних фраз, які ми говоримо дітям та чим їх варто замінити


Опубліковано 18 Березень 2021 о 10:00

Блог Діти в місті >  Виховання та догляд >  5 токсичних фраз, які ми говоримо дітям та чим їх варто замінити


5 токсичних фраз, які ми говоримо дітям та чим їх варто замінити

Іноді слова підтримки, які говорять батьки, щоб заспокоїти, умовити чи підбадьорити дитину, діють навпаки — ображають, заплутують або створюють шкідливі установки. Щоб цього уникнути, пропонуємо вам розібрати 5 токсичних фраз та знайти їм альтернативу.


Photo: Freepik


«Ні, я не втомилася, не потрібно мені допомагати»


Мами не втомлюються, вони не плачуть, не хворіють, не бояться та не потребують допомоги. Мами завжди здорові, усміхнені, сповнені сил і щасливі. Принаймні діти так думають. Точніше мами хочуть, щоб діти так думали. Достеменно невідомо, чому саме мами прагнуть здаватися усміхненими термінаторами, але ясно одне — це неправильно, більш того — шкідливо для самої мами, для дитини й для сім’ї в цілому.

Що станеться, якщо дитина дізнається, що мама втомилася, що їй потрібна допомога? Дитина помиє свою чашку, заллє молоком пластівці, пограється сама, щоб мама відпочила півгодини. Це не егоїзм, це педагогічний метод. Дитина зрозуміє, що мама теж людина, має емоції та потребує відпочинку. Таким чином діти вчаться емпатії.

Якщо ви втомлені — просіть про допомогу й приймайте її. А погратися з дитиною та спекти свої фірмові млинці можна у вихідні дні.


Альтернативна фраза: «Я дійсно сьогодні втомилася й буду рада, якщо ти допоможеш.»


«Нічого страшного, мене взагалі в дитинстві ременем лупцювали»


Визначимося з якою ціллю ви говорите цю фразу дитині. Щоб пожалітися на своє важке дитинство? Навряд чи вашій дитині потрібна ця інформація. Чи що їй зробили зауваження, але не варто переживати: буває й гірше?

У будь-якому випадку, покарання — це привід для рефлексії. Дитина має обміркувати поганий вчинок, подумати, як виправити ситуацію та як уникнути подібного в майбутньому. А не думати: «Фух, добре що хоч ременем не відлупцювали».


Альтернативна фраза: «Мене теж в дитинстві карали за погані вчинки, і мене це засмучувало. Поговорімо що ти відчуваєш з цього приводу.»


«Швидше прибери у своїй кімнаті, бо тато розсердиться»

Photo: Freepik


Всі мами й тата періодично маніпулюють авторитетом одне одного. Загалом в цю фразу вкладається простий сенс — «давай не будемо засмучувати / сердити / розчаровувати маму / тата». Але зазвичай згадування батьків у такому контексті лиш говорить дитині, що цей дорослий неврівноважений, злий і його варто боятися.


Альтернативна фраза: «Ми з татом пишаємося тим, що ти сам слідкуєш за порядком в своїй кімнаті. Прибереш там іграшки?»


«Я готувала, старалася, тобі точно сподобається»


Чи не кожній мамі знайома ситуація, коли кілька годин чаклуєш над смаколиком для домашніх, а дитина, скуштувавши ложечку, видає хрестоматійне «фу». Ну кому таке сподобається. Проте викликати у дитини почуття провини та апелювати до совісті не найліпша ідея. Тут варто задуматися: ми хочемо, щоб дитина навчилася культурного спілкування, чи щоб наші старання помітили та похвалили?

У першому випадку слід навчити дитину ввічливо відмовляти, не ображаючи нікого. У другому випадку (а так частіше й буває) вам самим потрібно навчитися приймати відмову. Вмовляння з’їсти ще ложечку, бо ж «мама доклала стільки зусиль» погана мотивація. До того ж ви такою поведінкою показуєте дитині, що її «ні» для вас пустий звук. А це вже може мати погані наслідки для дитини в майбутньому, адже вміння відмовляти важлива навичка, необхідна у підлітковому віці й у дорослому житті.


Альтернативна фраза: «Ти не зобов’язаний це їсти. Але чути твоє «фу» мені неприємно, давай наступного разу без нього.»


«Всі навколо дурні, один ти в мене золотко»


Формулювання можуть бути різними: «Ти правий, а всі вони помиляються», «Він не вартий твоїх сліз», «Вони всі ще пошкодують, що втратили тебе». Порівняльна похвала, а тим паче завищена, ніколи не йде на користь. Діти, які чують такі фрази рідко виростають впевненими в собі, але практично завжди вони відчувають бажання постійно щось доводити міфічним «всім».

Нагадувати дитині, що ми її любимо та цінуємо — прямий обов’язок всіх батьків. Але тут мова йде про абсолютну та безумовну любов. Любити дитину не за якісь заслуги, не за вчинки, не за поведінку, а просто за те, що вона є. Саме така любов дає дитині впевненість у собі та допомагає повірити у власні сили.


Альтернативна фраза: «Я люблю тебе, і завжди буду поруч. Але це не означає, що інші люди мають любити тебе. Так само як і ти не зобов’язаний любити й цінувати всіх сторонніх людей.»







Пошук