Як припинити суперництво між дітьми в родині

Опубліковано 28 Жовтень 2021 о 10:00

Блог Діти в місті > Як припинити суперництво між дітьми в родині

Photo: Freepik

Братсько-сестринські відносини — одні з перших та найголовніших зв’язків, які ми формуємо у житті. Але пояснити це 7-річній дочці та 5-річному синові, які з криками борються за іграшку, практично неможливо.

Нескінченні дитячі сутички стають справжнім головним болем для батьків, проте дослідження показують, що такі сварки корисні. П’ятирічний проект вчених із Кембриджського університету довів, що суперництво навчає дітей вирішувати конфлікти, вести переговори та знаходити компроміси.

Але не все так райдужно. Безневинна дитяча конкуренція за увагу батьків іноді переростає у доросле суперництво з братом чи сестрою у фінансовому добробуті, романтичних стосунках та інших сферах життя. Несприятливий розвиток подій можна запобігти, тільки спочатку важливо дати раду причинам такої поведінки.

Чому діти конкурують між собою

Головна причина суперництва полягає у тому, як діти розуміють справедливість. Вони хочуть, щоб до них ставилися однаково. Коли одного постійно заохочують, а інший вічно опиняється у тіні, тоді й починаються конфлікти. Тут батькам треба діяти тонко, адже ніхто з дітей не хоче, щоб до нього ставилися як до клона брата чи сестри.

В основі суперництва зазвичай лежить один із трьох факторів: діти відчувають, що їм приділяють різну кількість уваги, їх по-різному карають і вони несуть відповідальність за свої вчинки перед батьками.

Ваша дочка чи ваш син хочуть відчувати себе особливими та унікальними. Поки вони розвиваються і пізнають свою індивідуальність, їм потрібно, щоб батьки виявляли увагу до кожного як до особистості, а не як до ще однієї дитини. Від того, як мама і тато поведуться при перших ознаках ревнощів, залежить те, як довго триватиме суперництво дітей.

Коли дитяче суперництво проходить

На жаль, немає певного віку, коли дитяча конкуренція згасає, як і немає віку, коли вона припиняється зовсім. Стереотипи про те, що однолітки суперничають частіше або старші зазвичай ревнують до молодших, не завжди підтверджуються на практиці.

Ставлення батьків один до одного, до спільних дітей та дітей від попередніх шлюбів багато в чому визначає, чи виникне конкуренція між дітьми в сім’ї, чи ця проблема відразу обговорюватиметься і швидко зійде нанівець.

Наші стосунки у дорослому віці — відображення дитячих, тому необхідно будь-які ознаки ревнощів одразу обговорювати та допомагати дітям вийти на новий рівень спілкування.

Як побороти дитячу конкуренцію

Photo: Freepik

Експерти виділяють три головні способи помирити братів та сестер.

1. Уникати порівнянь

Зштовхувати дітей лобами, порівнюючи їхні успіхи у школі, зовнішність чи інші особливості, — лише провокувати конкуренцію та змушувати відчути себе менш унікальними.

Не використовуйте ярлики, коли говорите про своїх дітей. Багато батьків люблять хвалитися знайомим: «Одна дитина у нас спортивна, а друга розумна». Такі шаблони створюють дистанцію між дітьми.

Дорослим варто уважно стежити за своєю поведінкою. Батьки можуть постійно хвалити одну дитину, частіше критикувати іншу або приділяти чиїмось хобі та інтересам набагато більше часу. Натомість краще виховувати в дітях емпатію один до одного.

Вчіть дітей ставити себе на місце брата чи сестри. Наприклад, запитайте у доньки: «Пам’ятаєш, Марійка не дозволила тобі одягнути її штани? Як ти тоді себе почувала?»

Крім того, не варто забувати хвалити всіх своїх дітей однаково. Це допоможе їм почуватися однією командою.

2. Виділяти час на індивідуальні розмови та загальні заняття

Коли мама та тато ходять кудись із донькою чи сином окремо, це дає дітям можливість отримати повноцінну батьківську увагу, а не ділити її з братом чи сестрою. Можна вигадати унікальний день для кожної дитини з урахуванням її інтересів.

Приділяти увагу індивідуально найважливіше у сім’ях, де є діти з особливостями розвитку. Зазвичай дитина розуміє, чому батьки частіше фокусуються на браті чи сестрі, але все одно недолюблює її за це, а потім ще й звинувачує себе за такі емоції. Дайте всім вашим дітям шанс відчути себе у центрі вашої уваги.

Регулювати дитячі конфлікти також допомагає облаштування індивідуального простору для кожної дитини, який їй не доведеться ділити з іншими. Це може бути окрема полиця, шафа або ящик з іграшками, які належать лише синові чи дочці.

Важливо не забувати про сімейну єдність, наприклад, регулярно виділяти один день на тиждень для спільних посиденьок. Можна збирати пазли, дивитися кіно чи вирушити на екскурсію. Це допоможе дітям зміцнити зв’язок один з одним та з батьками та створити позитивні спогади.

3. Грамотно вирішувати конфлікти

Насамперед потрібно позначити межі. Діти повинні знати, яка поведінка абсолютно неприпустима, наприклад, бійки або цькування. Важливо, щоб вони розуміли, що це серйозні провини. Батькам краще зберігати нейтралітет і не вставати ні на чий бік — наслідки мають бути однаковими для кожної дитини.

Розуміння того, що є тригером сварок, допоможе батькам вчасно втручатися у конфлікти — до того, як вони розгоряться із руйнівною силою. Наприклад, якщо діти найчастіше лаються, коли грають у спортивні ігри, необхідно стежити за ними в цей час і одразу залагоджувати всі суперечки.

Коли сварка досягає точки кипіння радимо дотримуватися стратегії вирішення конфліктів із п’яти кроків:

Задати тон розмови. Наприклад, сказати: «Ми сім’я, і нам треба навчитися знаходити спільну мову, підтримувати один одного і чесно говорити про наші почуття».
Дати дітям час заспокоїтись. «Ми розберемо цей конфлікт. А поки що я хочу, щоб ви розійшлися по різних кімнатах і зробили три глибокі вдихи. Я повернуся до вас за п’ять хвилин».
Дізнатись, що діти відчувають. Зайти до кожної дитини і пояснити, що ви розумієте її емоції та усвідомлюєте, наскільки це неприємна та складна ситуація, але ви сім’я і вам потрібно її обговорити.
Звести дітей разом. Нагадайте їм, що ви любите і підтримуєте кожного з них. Потім почати розбирати конфлікт: нехай діти по черзі опишуть проблему, кожен зі свого боку, і запропонують два способи її вирішення. А потім потрібно повторити все, що розповіли учасники ситуації, і ухвалити колективне рішення про те, як відновити мир у сім’ї.
Похвалити дітей за зусилля. Сказати щось надихаюче, наприклад: «Іноді складно чесно визнаватись у своїх почуттях і шукати вирішення проблем, але ви впоралися. Ви молодці, і я дуже люблю вас».

Трохи практики і діти навчаться ефективно вирішувати конфлікти самостійно, причому не лише з братами та сестрами, а й з іншими людьми.