Дніпропетровська філармонія ім. Л.Когана

Дніпропетровська філармонія ім. Л.Когана


Дніпропетровська філармонія ім. Л.Когана.

 

На початку ХІХ ст. на місці сучасної будівлі існувала велика садиба, що належала катеринославському дворянину Кизилову. З 1987 року садибу починає орендувати Катеринославське Громадське зібрання. На той час на великій ділянці розміщувався сад, естрада, літній ресторан та великий дерев’яний літній театр.

По смерті Кизилова садиба перейшла в спадок родині Старостіних. В 1909 році Громадське зібрання викупило у нащадків садибу, та провела конкурс на побудову на цій ділянці театру-клубу. Переможцем конкурсу став проєкт харківського архітектора О.М. Гінзбурга. Проєкт приваблював, насамперед, своєю стильовою неординарністю, раціональністю об’ємно-планувальної композиції та використанням сучасних технологій. За стилістикою будівлю можна віднести до зразка так званого «раціонального» модерну, (або протоконструктивізму), що отримав своє розповсюдження в країнах Західної Європи на початку ХХ ст. Саме для «раціонального» (пізнього) модерну є характерним поряд з відмовою від симетрії, підпорядкування об’ємно-планувальних рішень функції будівлі, акцент на вертикальній побудові об’ємів і декору та певний мінімалізм в декоруванні – мінімальне використання ліпнини поряд з використанням живопису та мозаїки .

Про це може свідчити ескіз фасаду, виконаний О. Гінзбургом Будівництво клубу було розпочате в 1910 році та тривало, з перервами, до 1913 року. Причиною затримок були не тільки проблеми з фінансуванням, а й складності при будівництві. Будівля мала занадто революційні конструктивні та планувальні рішення, що вимагало додаткових погоджень та дозволів. Те, що будинок зазнав перебудов, ще до закінчення будівництва свідчать іконографічні матеріали (1912р) – комплект креслень, з означенням запланованих перебудов  та листівка (1913р). Повноцінного функціонування клубу Громадських зібрань так і не сталось. Комісія дозволила в театральному залі лише проведення концертів . Проведення спектаклів та використання балкону дозволено не було.

Початок Першої світової війни , введенням «сухого закону» та заборони азартних ігор поставило клуб на межу фінансового краху. З осені 1914 року приміщення клубу були зайняті Військовим відомством під розміщення госпіталю. В травні 1916 року будівлю клубу було продано через торги Товариству на паях парових млинів.«Кононенко й Пивоваров». Під час жовтневого перевороту 1917 року будинок за призначенням не використовувався. Відомо лише про те,що восени 1919 року тут розташувався відділ пропаганди Махновської республіки. Надалі, характер використання будинку не відомий, аж до квітня 1927 року, коли його було передано транспортному відомству під розміщення клубу залізничників. З початку 1930-х років третій та четвертий поверхи орендував театр Російської драми. За часи Другої світової війни, під окупацією тут працював український музично-драматичний театр, колектив якого складали актори ,що не встигли евакуюватись. Після визволення до будинку повернувся театр Руської драми ім. М. Горького та Клуб залізничників. З 1944 по 1965 будівля перенесла багато хаотичних перепланувань та ремонтів. В 1965-67 роках відбувся капітальний ремонт споруди, який вніс деякі зміни в планування та спричинив втрати окремих елементів в оздобленні фасадів та інтер’єрів.

З 1969 року в будівлі розміщався Театр юного глядача. У 2001 році будинок передано в користування Обласній філармонії та проведено ремонт.

У 2019 році було запропоновано план реконструкції споруди командою архітекторів Олександром Остапенко, Володимиром Терентьєвом та
Тетяною Філіповою, наша надія на те, якою може стати  філармонія в недалекому майбутньому як європейський культурний центр.

До плану входять наступні покращення:

  • Розробити та інтегрувати інноваційні рішення по світлотехнічному, звуковому та іншому обладнанню.
  •  Ліфти та підіймачі задля маломобільних груп.
  • Створення автономної системи опалення та кондиціювання.
  •  Пропозиції по паркінгу.
  • Покращена пожежна безпека.
  • Централізоване управління з диспетчерського пункту с датчиками температури приміщень.
  •  Кондиціювання у комплексі з опаленням.
  •  Вентиляція та зволоження спеціалізованих приміщень (у тому числі для зберігання цінних музичних інструментів) з дотриманням температурно-вологісного режиму.

Наша філармонія витримала багато змін, тож ми щиро сподіваємося, що попереду на неї чекає тільки приємні зміни!


Контакти

+380 (98) 303 64 12 - каса
+380 (67) 223 78 21 - приймальня
+380 (67) 223 19 88 - відділ реклами
philarmonia_dnepr@i.ua


Посилання


Адреса

Дніпро
вул. Воскресенська, 6