Увага! Інформація на цій сторінці не актуальна

Срібна земля. Культурний Ренесанс

З 15 березня до 15 квітня триватиме  "Срібна земля. Культурний Ренесанс: кінець XVIII – перша половина ХІХ століття", присвячена золотій добі українського релігійного та національного відродження на Закарпатті

 

  • На що спроможна одна людина?
  • Чи під силу їй не тільки досягти високого становища, а й вплинути на культурний та освітній розвиток цілої генерації?


Андрій Бачинський (1732-1809) спромігся здобути високий авторитет серед політичної еліти Австро-Угорської імперії, очолити Мукачівську греко-католицьку єпархію, стати радником імператриці Марії-Терезії. Єпископ не лише домігся державної підтримки українського парафіяльного духовенства, а й заклав основу єпархіального архіву, розширив і упорядкував бібліотеку єпархії, яка за його життя нараховувала кілька тисяч стародруків та манускриптів.

Владика надавав великої ваги розвитку видавничої справи. За його сприяння в 1804 році у Буді (зараз Будапешт) було вперше в історії Закарпаття надруковано Біблію, яка мала допомогти «зберегти нашу материнську мову, письмо і національність». А.Бачинський дбав про поширення освіти на території Мукачівської єпархії: в Ужгороді було відкрито семінарію, впорядковано діяльність шкіл, приділено велику увагу підготовці вчителів. Єпископ склав список підручників, які мали бути надруковані у віденській університетській друкарні, для народних шкіл. Це і підручники добрих манер, християнської науки, пояснення літургії, й арифметика тощо. Важливими було і мовне питання: Владика наполягав, щоб навчальна література друкувалася кирилицею, пристосованою до української мови.
Така активна діяльність Андрія Бачинського спричинила появу цілої генерації вчених: істориків, філософів, мовознавців, педагогів, психологів, математиків і дала поштовх українському релігійному і національному відродженню на Закарпатті. Тож, чи багато під силу одній людині?
Наша виставка допоможе вам знайти відповідь на це питання.

В експозиції буде представлено першу друковану закарпатську Біблію (1804), історичні праці Іоана Базиловича, першу на землях Західної України друковану граматику української мови «Grammatica Slavo-Ruthena» Михайла Лучкая, а також його церковні проповіді, копії рукописів Василя Довговича та ін. Виставку створено на основі рідкісних друкованих видань та копій рукописів, які надає Наукова бібліотека Ужгородського національного університету, а також сучасних видань з колекції Музею книги і друкарства України.

 

Вхід на відкриття – вільний, у інші дні – за квитками музею.

 


Вік

15+


Вартість

Дорослий квиток: 30 грн
Студентський квиток: 20 грн
Пільговий квиток: 10 грн


Телефон

+380 (44) 280 79 76
+380 (44) 280 22 10
+380 (44) 280 78 43


Посилання


Адреса

Київ
вул. Лаврська, 9, Корпус 9

Як дістатися?

Як проїхати громадським транспортом: Треба дістатися Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра». Їхати до станції «Арсенальна» (Святошинсько-Броварська лінія), далі — автобусом № 24 або тролейбусом № 38 до зупинки «Лавра». До Києво-Печерської Лаври їдуть і маршрутки №№ 470, 520, 527. Як проїхати на машині: Від Європейської площі піднятися вгору по вулиці Грушевського до станції метро «Арсенальна», далі по вулиці Івана Мазепи повз площу Слави.