10 грудня, у Стокгольмі відбулась урочиста церемонія вручення Нобелівської премії в галузі фізики, хімії, економіки та фізіології і медицини. Переможці Нобелівської премії миру, за традицією, отримали її в Осло.
8 грудня в атмосферному просторі mOre вдруге пройшла київська пре-паті вручення Нобелівки - Nobilitet.
Протягом 6 години 7 спікерів розповідали за що і кому цього року вручатимуть Нобелівські премії, та чому відкриття лауреатів важливі для світу та України. Модераторами виступили спеціаліст з маркетингу й піару Надя Перевізник та журналіст Иван Яковина.
Цього року серед лауреатів одразу три жінки, в тому числі в галузі хімії і фізики.
Нобелівку з фізики жінка отримала вперше з 1963 року. Донна Стрікленд стала однією з трьох лауреатів, разом з Артуром Ешкеном і Жераром Муром. Вчених нагородили за "новаторські винаходи в галузі лазерної фізики" - фізики винайшли спосіб вивчення дуже швидких об'єктів на мікроскопічному рівні.
Гендерний баланс зберігся й у лауреатів з хімії - нагороду отримали Френсіс Арнольд, Грегорі Вінтер і Джордж Сміт. Половину суми, приблизно 1 мільйон доларів, отримала Арнольд за відкриття в області еволюції ферментів. Вінтер і Сміт розділили іншу половину за дослідження пептидів і антитіл.
Оксана Півень, кандидат біологічних наук, спеціаліст з генетики, акцентує увагу на важливості відкриття для всього світу: «Говорячи про важливість відкриття, не варто виокремлювати Україну із глобального контексту, бо ми маємо ті ж проблеми, що і решта країн світу і так само потребуємо їхнього вирішення. І відкриття спрямованої еволюції ензимів якраз і дає нам такі вирішення, а саме - нові екологічно чисті матеріали, альтернативні екологічно чисті джерела енергії, нові ферменти які зможуть "пережувати" усе те, чим ми вже забруднили довкілля (гуму, пластик, скло і так далі). До того ж і в Україні, і в цілому світі потрібні нові і дієві інструменти боротьби із раком, аутоімунними, серцево-судинними та іншими захворюваннями і у цій галузі нашого життя нові "мутовані" ензими також можуть бути нам у пригоді».
Борис Донськой, кандидат біологічних наук, фахівець з імунології, зазначає, що у людства з'явився шанс змінити майбутнє на краще: «Людство всю історію користувалося ласкою та дарами природи та, зрозуміло, то не був невичерпний ресурс. Ми дійсно вже не за небокраєм бачимо захід цієї ери. Подібні відкриття дають нам шанс на виправлення такого стану. З природокористувачів стати співавторами еволюції й взяти відповідальність за майбутнє життя на землі».
Нобелівку з фізіології та медицини цього року отримали американець Джеймс Еллісон і японець Тасуку Хондзе за свої відкриття у галузі імунотерапії раку. Еллісон і Хондзе знайшли спосіб, як активувати імунні клітини-вбивці або Т-лімфоцити, що необхідні для боротьби з раком. Відкриття робить величезний внесок у перемогу над раком.
Василь Нагібін, кандидат медичних наук та один з провідних спеціалістів країни з досліджень патологічних процесів в організмі, прокоментував відкриття лауреатів: «Всі Нобелівські відкриття я б умовно міг розділити на відкриття якогось явища природи або феномену та на відкриття якогось інструменту або методу. От, скажімо, антитіла були відомі з 1908 року або навіть раніше, а відкриття, за які дали премію цього року, були зроблені наприкінці 80тих - початку 90тих років. Вони відкрили феномен, тобто гальмівні механізми імунної системи так само, як Ерліх відкрив антитіла. А метод був розроблений значно пізніше. Так, скажімо, моноклінальні антитіла для досліджень і діагностики розробили, коли антитіла вже були відомі, а хтось розробив метод і також отримав Нобелівську премію. В даному випадку метод також був розроблений на базі цих відкриттів і саме тепер воно має, під певним кутом зору, таке велике практичне значення. Отже, ми тепер маємо інструмент, що базується на цьому відкритті, і цей інструмент ми будемо вдосконалювати і робити більш доступним для широких верств населення, які захворіли - в цьому і полягає таке глобальне значення цього відкриття, хоча саме відкриття ще не було інструментом. На сьогодні ми одразу не побачимо якогось такого суперефекту і знадобиться кілька років, щоб зробити його дешевшим».
В галузі економіки два лауреати: Вільяма Нордхауса отримав нагороду за інтеграцію змін клімату в довготривалий макроекономічний аналіз, натомість Поль Ромер - за інтеграцію технологічних інновацій в довготерміновий макроекономічний аналіз. Обидва лауреати розробили довгострокові економічні моделі, за допомогою яких можна здійснювати прогноз макроекономічних показників залежно від різних чинників кліматичного та наукового середовища.
На думку Андрія Длігача, CEO Advanter Group, візіонера, футуролога, економіста, маркетингового стратега, викладача та реформатора, Україні особливо має бути цікава цьогорічна Нобелівська премія, адже відкриття її лауреатів спрямовані на пошук можливостей для економічного розвитку держави: «Єдиний спосіб для країни економічно зростати - це розвивати інновації, нові креативні індустрії, все те, що буде спрямовано на розвиток людського капіталу. Майбутнє будується на інноваційності, здатності діяти разом та на довірі».
Лауреатами Нобелівської премії миру у 2018 році стали лікар із Конго Деніс Муквеге та іракська правозахисниця Надя Мурад. Нобелівський комітет присудив їм нагороду за зусилля спрямовані на припинення використання сексуального насильства як зброї у війнах та збройних конфліктах.
Олександра Романцова, громадська активістка, правозахисниця, виконавча директорка «Центру Громадянських свобод», впевнена, що Нобелівська премія та лауреати цього року привернуть увагу всього світу до цієї проблеми: «У цьому році вперше відмітили роботу правозахисників у такій сфері як сексуальне насилля, а саме боротьба з тим, що сексуальне насилля стало систематичною формою ведення війни і використовується у воєнних конфліктах. Це важливо тому, що ця тема вперше була відзначена на такому міжнародному рівні глобальної премії. А по-друге, тому, що, як і в Україні, у багатьох місцях світу виникають локальні конфлікти, які офіційно не є війною, і їх важко долучити до рівня міжнародного права. В Україні це важливо тому, що у нас немає такої історії конфліктів, що добре з точки зору кількості жертв, але ми й не маємо досвіду , тож не готові до того, яким чином жертвам забезпечити реабілітацію. І як взагалі припинити сексуальне насилля, що супроводжує збройний конфлікт. Важливо розуміти, що сексуальне насилля - це не тільки згвалтування, а й сексуальний примус або використання гендерних шаблонів для того, щоб ними якимось чином карати. Наприклад, одягати на чоловіка спідницю та змушувати його поводитись, як жінка, або жінку лякати тим, що вона або її діти будуть згвалтовані. Тобто для України - це перш за все питання кількості жертв, яких зараз вже є тисячі, і пропозиція для них якоїсь системи реабілітації й повернення в мирне життя. Вручення Нобелівської премії цього року говорить про визнання цієї проблеми і визнання цієї боротьби як однієї з пріоритетних».
Нобелівську премію з літератури цього року не вручають через секс-скандал, а одразу двох лауреатів обіцяють назвати у 2019 році.
Богдана Романцова, літературознавиця та критикиня, розказала, чому важливо вручати Нобелівську премію з літератури: «Нобелівська премія розширює розуміння, що можна вважати літературою, тобто саме визначення літературного канону. Коли дали премію Світлані Алексієвич, Нобелівський комітет ніби визнав документальну прозу літературою. Коли дали премію Бобу Ділану, нам вказали, що пісенна поезія, лірика, також є літературою. Йдеться про поступове розширення та експансію літератури на весь світ. Частково Нобелівська премія є заангажованою, заполітизованою, ґрунтується не тільки на суто літературній естетиці, але все одно – це премія, яка розвивається, намагається відповідати духу часові й віддає шану авторам, які цього справді варті. Нобелівка завжди привертає увагу до автора і до всієї культури загалом. Це також літературний підйом цілої країни, до якої належить лауреат».
Вік
14+
