На початку лютого генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного Мовлення Вікторія Мурована презентувала дитячий контент і книжку «Хоробрі казки» у Лондоні.
Завдяки спільній ініціативі Суспільного та Ukrainian Institute London презентації відбувалися в навчальних закладах, які є осередками освіти й виховання дітей в україномовному середовищі, а саме у двох школах St. Mary’s Ukrainian School та в осередку української скаутської організації «Пласт» у Лондоні. Основною метою виступу насамперед була підтримка дітей-переселенців з України та знайомство і популяризація дитячого контенту Суспільного серед численної української діаспори у Лондоні. Загалом відбулося чотири заходи, які відвідали близько 400 дітей за участю виховників та батьків.
Вікторія Мурована коментує участь у подіях: «Так склалося, що я перебувала у Лондоні в робочому відрядженні як членкиня діджитал-комітету Європейської мовної спілки. Добре знаючи про активну діяльність української спільноти та запит на дитячий контент, який пов'язував би дітей з Україною, я з великою радістю на один день стала культурною амбасадоркою в столиці Великої Британії. Переконана, що такі заходи важливі й необхідні для дітей, які вимушено через війну опинилися далеко від дому або ж мають інтерес до рідної культури, навіть зростаючи в іншій країні».
Знайомство з дитячим контентом Суспільного відбувалося в невимушеній атмосфері за фахової модерації Ольги Мухи, сеньйорки-пластунки, членкині світового проводу Пласту, філософині, кураторки культурних та освітніх проєктів, експертки з міжнародних комунікацій та прав людини та програмної директорки Української асоціації культурологів.
В St. Mary’s Ukrainian School на локації Wilberforce діти від семи до десяти років разом з учителями переглянули серію мультика «ТОТО» на ютуб-каналі «Бробакс» — «Я з України» та разом заспівали українську пісню «Ой у лузі червона калина», а також уважно слухали казку про «Їжачка Лесика на новому березі» з книжки «Хоробрі Казки».
Під час розмови кожен та кожна ділилися історією про свій дім, обговорювали улюблені книжки й мультики.
Зі слів продюсерки Суспільного, українські діти щодня навчаються у місцевій школі англійською та мають уроки українською. Деякі вперше дізналися про ютуб-канал «Бробакс», але з радістю брали активну участь в обговоренні після перегляду мультфільму. Після молодшої групи підлітки подивились мультик «Портал пригод» і поділилися своїми думками.
Читайте також: Суспільне Казки у топі рейтингів подкастів за 2023 на MEGOGO
Трохи згодом відбувся великий захід у справді знаковому для українців місці — лондонському осередку Союзі українців Великобританії в St. Mary’s Ukrainian School на локації Holland Park, де зібралося понад 200 членів української діаспори — дітей та батьків, які активно підтримують Україну, волонтерять і допомагають переселенцям. Вони підтримують українську культуру у своїх родинах, приводять дітей в суботні українські школи й спілкуються українською в спільноті. Все це дозволяє тримати міцний зв’язок з Україною й зберігати українську ідентичність.
«Зустрічі з дітьми безцінні! Мені ставили багато запитань, зрозуміло, що в Лондоні інші реалії, інший контекст. Було багато питань про Україну, українці на чужині активно включені в усі події, слідкують за новинами. Ми разом читали “Хоробрі казки”, діти обрали казку про воїнів-котиків. Не обійшлося й без співів після перегляду мультфільму ТОТО “Я з України”. Дітей взагалі дуже цікавила тема як роблять мультики, багато хто розповідав, що створює власні історії», — розповіла продюсерка цифрових платформ Суспільного Мовлення Вікторія Мурована.
Будинок, де проходив цей захід, вже понад 50 років належить українському осередку в Лондоні. Організація Союз українців у Великій Британії була заснована у 1946 році українцями, що опинились тут після закінчення Другої світової війни. Гетьманич Данило Скоропадський був одним з перших почесних голів цієї організації. Воїни ОУН-УПА, які були змушені емігрувати у Великобританію, брали активну участь у роботі організації. Саме Союз українців у Великій Британії заснував Український культурний центр свого часу. Зараз у ньому проходить багато ярмарків та заходів на підтримку ЗСУ й для допомоги переселенцям з України. А щосуботи відбувається навчання української школи та пластові сходини.
Ольга Муха провела екскурсію і показала локації, де збираються пластуни станиці Лондон. Часто в місті можна побачити українські прапори. Біля Трафальгарської площі й поруч з Вестмінстерським абатством висять прапори Великої Британії, а поруч — прапори України. Власники барів, кафе та магазинів після майже двох років з моменту повномасштабного вторгнення продовжують вішати у себе плакати з написами «Stand with Ukraine». Британці дуже підтримують Україну. Акції, які ініціюють українці, набувають широкого розголосу та мають підтримку.
В осередку Пласту, де Ольга Муха є виховницею, в той день зібралося близько 30 юнаків та юначок, віком 12–16 років, які здебільшого переїхали до Англії у ранньому віці. Торік до них долучилися друзі з України.
Ольга Муха розповідає: «Далеко не всі із присутніх на зустрічах дітей народились, але й навіть ніколи не були в Україні. Вони все ж належать до української спільноти і плекають свою ідентичність: через мову, через українські книжки, музику, святкування традицій, і попри все, перебування у спільному культурному просторі.
Пласт — це суцільна територія української мови і спільних цінностей. А ще — Велика Гра, де окрім заряджених виховників, у тебе є місце для пригоди із такими самими шаленцями, як і ти, що вірять, що світ їм відкрито. В мультикультурному світі — а Лондон — один із центрів цієї мультикультурності — ідентичність цінна валюта. Це те, що тебе вирізняє, що дає тобі стрижень і спільність з іншими, своїми. На сходинах ми часто обговорюємо новини, тому наші діти дуже добре орієнтуються, що і коли відбувається в Україні, і ця спільність і включеність — їхня сила. Я ніколи не забуду, як моя донька читала по інтернету (українську!) книжку своїй кузинці, заспокоюючи її під час тривог. А мої 13-річні юнаки востаннє на Андрія... самотужки наліпили вареників і нагодували усіх дівчат. Сміються тепер, що вони дуже популярні у своїх британських школах через свої суто українські кулінарні уміння.
Та до нас приходять ті, для кого цінно залишатися на зв'язку, завжди. Після 24 лютого таких людей стало значно більше, навіть серед тих, хто давно жив у Британії, бо "бути зі своїми" набуло значно більш цінного виміру».
«Підлітки з Лондона (здебільшого діти української діаспори) залучені до українського середовища, хоч і повністю інтегровані у британське суспільство. Їхні родини намагаються максимально зберігати українські традиції та своє коріння: вчать дітей української мови, відправляють у табори та на вишколи, пов’язані з Україною. Молодь спілкується з однолітками з України через інтернет. Вони не дивляться російських блогерів. Більшість дітей мають родичів в Україні, але дехто ніколи там не був», — розповіла Вікторія Мурована.
Вони залюбки подивилися серію випуску про кібербезпеку з Лєрою Пешкою на ютуб-каналі «Колайдер». Питання і теми, порушені у відео, такі як «фейк ньюз», кібербулінг та інші — актуальні для всіх підлітків, яким доступний інтернет.
Пластунам було дуже цікаво дізнатися, чим захоплюються їхні однолітки в Україні, та отримати доступ до якісного україномовного контенту, якого наразі не так багато. Крім «Колайдера», вони активно обговорювали блоги «COOL'ТУРИМО» на ютуб-каналі Суспільне Культура про культурні події, сучасних українських музикантів. Цікавилися, як виробляються та перевіряються новини Суспільного.
Як з’ясувалося, ті, хто переїхав до Лондону у старшому віці, знають українських блогерів. Активно сканували QR-коди з посиланням на сторінки, щоб мати можливість дивитися нові відео.
Діти української діаспори в Лондоні проводять багато часу в тіктоку, тож пообіцяли й там підписатися на «Колайдер».
«На виході зі школи я помітила афіші з QR-кодами на наші сторінки “Бробакса” і “Колайдера”. Це була ініціатива вчителів — інформацію про мультики і книгу було поширено батьківським групам. За даними Home Office, понад 160 тис. осіб отримали візи за програмою Homes for Ukraine у Великій Британії та вимушено перебувають за межами України, до того ж тисячі дітей української діаспори цікавляться контентом з України. Такі поїздки є точками дотику, обміном думками і щирими емоціями. Окрім того, що на зустрічах ми можемо розповісти про контент Суспільного, який доступний в будь-якій точці світу, цим ми посилюємо зв'язок з Україною, допомагаємо перебувати в українському контексті і єднатися», — поділилася своїми думками Вікторія Мурована.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Матеріал підготувала Ірина Моторна
Фото — з особистого архіву Вікторії Мурованої
Вік
7–16
Посилання
https://www.facebook.com/suspilne.media
https://www.instagram.com/suspilne.media/
